РОЗДІЛ VI АКЦИЗНИЙ ПОДАТОК

229.4.5. Строк, на який видається податковий вексель, не може перевищувати 90 календарних днів.

229.4.6. Обов’язки з погашення податкового векселя не можуть передаватися іншим особам незалежно від їх взаємовідносин з векселедавцем.

229.4.7. За користування податковим векселем не нараховуються відсотки або інші види плати, передбачені законодавством для інших видів векселів.

229.4.8. Векселедержателем є орган державної податкової служби за місцем реєстрації векселедавця.

229.4.9. На підприємствах, що використовують нафтопродукти в якості сировини для виробництва у хімічній промисловості, встановлюються податкові пости. На податковому посту представники органу державної податкової служби за місцем його розташування здійснюють постійний безпосередній контроль за цільовим використанням нафтопродуктів в якості сировини для хімічної промисловості.

229.4.10. Податковий вексель вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання нафтопродуктів виключно як сировини для виробництва у хімічній промисловості.

229.4.11. Для погашення податкового векселя векселедержателю подається довідка векселедавця про цільове використання нафтопродуктів як сировини для виробництва у хімічній промисловості, погоджена представником податкового поста, встановленого на підприємстві.

229.4.12. У разі якщо передбачений цією статтею податковий вексель не погашається в установлений строк, векселедержатель здійснює протест такого податкового векселя у неплатежі згідно із законодавством та протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього податкового векселя, з опротестованим податковим векселем. Банк-аваліст зобов’язаний не пізніше операційного дня, наступного за днем звернення векселедержателя з опротестованим податковим векселем, переказати суму, яка зазначена у податковому векселі, векселедержателю.

229.4.13. Порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються до отримання нафтопродуктів для використання у якості сировини для виробництва у хімічній промисловості, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

229.4.14. Перелік підприємств, що отримують нафтопродукти для використання у якості сировини для виробництва у хімічній промисловості, затверджується Кабінетом Міністрів України.

229.4.15. Відвантаження нафтопродуктів, що використовуються в якості сировини для виробництва у хімічній промисловості, проводиться в межах квот, встановлених Кабінетом Міністрів України.

229.4.16. У разі нецільового використання суб’єктами господарювання нафтопродуктів, що отримані в якості сировини для виробництва у хімічній промисловості, з таких суб’єктів справляється штраф у розмірі, який обчислюється виходячи з обсягів використаних не за призначенням нафтопродуктів та ставки акцизного податку, передбаченої пунктом 215.3 статті 215 цього Кодексу, збільшеної в 1,5 рази.

Пунктом 229.4. ст. 229 Кодексу, що коментується, визначено особливості оподаткування нафтопродуктів (вироблених в Україні), що використовуються як сировина в хімічній промисловості, а також порядок застосування податкових векселів при отриманні таких нафтопродуктів виробниками за нульовою ставкою акцизного податку. Вказані норми є новими у практиці акцизного оподаткування нафтопродуктів і запроваджуються з 01.01.2012 року.

229.4.1. Нормою закріплено можливість реалізації нафтопродуктів (код 2710 11 11 00, 2710 11 15 00, 2710 11 21 00, 2710 19 11 00, 2710 19 15 00, 2710 19 25 00 та 2710 19 29 00 згідно з УКТ ЗЕД) як сировини для виробництва у хімічній промисловості за нульовою ставкою акцизного податку.

229.4.2. Контроль за цільовим використанням вказаних нафтопродуктів здійснюється органами державної податкової служби шляхом створення на відповідних підприємствах-виробниках податкових постів (див. п. 229.4.911 Коментарю до даного пункту ст. 229 Кодексу).

229.4.3. Умовою отримання нафтопродуктів за ставкою 0 євро за 1000 кг (сировини для хімічної промисловості) є надання суб’єктами господарювання — отримувачами такої продукції податкового векселя авальованого банком (податкової розписки), який є забезпеченням виконання зобов’язання на суму податку, нарахованого на обсяг нафтопродуктів, що отримується за ставкою, визначеною у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу. Векселедавцем є суб’єкт господарювання — виробник, який одержує нафтопродукти для їх використання як сировину для хімічної промисловості. Векселедержателем є орган державної податкової служби за місцем реєстрації векселедавця.

Податковий вексель виписується до моменту отримання нафтопродуктів за ставкою 0 євро за 1 000 кг. Такий вексель повинен бути відповідним чином авальований банком. Оформлення податкового векселя здійснюється лише на затвердженому вексельному бланку.

229.4.4–5. Граничним терміном, на який може бути видано податковий вексель, визначено 90 календарних днів. Такий вексель може бути виданий виключно виробником продукції хімічної промисловості, для виробництва якої використовуються нафтопродукти, отримані за нульовою ставкою акцизного податку (див. п. 229.4.1 Коментарю до п. 229.4 ст. 229 Кодексу).

229.4.6–7. Прямими нормами законодавцем заборонено передавати обов’язок погашення податкового векселя векселедавцем (див. п. 229.4.45 Коментарю до п. 229.4 ст. 229 Кодексу) іншим суб’єктам господарювання. Крім того, залишено практику ненарахування відсотків або іншої плати за такими податковими векселями.

229.4.8. Векселедержателем визначається орган державної податкової служби за місцем реєстрації підприємства хімічної промисловості, який отримує нафтопродукти за нульовою ставкою акцизного податку.