РОЗДІЛ VI АКЦИЗНИЙ ПОДАТОК

229.2.16. У разі нецільового використання суб’єктами господарювання легких та важких дистилятів, що отримані в якості сировини для виробництва етилену, з таких суб’єктів справляється штраф у розмірі, який обчислюється виходячи з обсягів використаних не за призначенням легких та важких дистилятів та ставки акцизного податку, передбаченої пунктом 215.3 статті 215 цього Кодексу, збільшеної в 1,5 рази.

Даним пунктом ст. 229 Кодексу, що коментується, визначено особливості оподаткування нафтопродуктів (вироблених в Україні), що використовуються як сировина в нафтохімічній промисловості, а також порядок використання податкових векселів при отриманні таких нафтопродуктів виробниками за пільговими ставками акцизного податку. Вказані норми є новими у практиці акцизного оподаткування нафтопродуктів.

229.2.1. Нормою закріплено можливість реалізації легких (код 2710 11 11 00 згідно з УКТ ЗЕД та важких (код 2710 19 31 30 згідно з УКТ ЗЕД) дистилятів сировини для виробництва етилену за нульовою ставкою акцизного податку.

229.2.2. Контроль за цільовим використанням легких та важких дистилянтів для специфічних процесів переробки (отриманих виробниками за нульовою ставкою акцизного податку) здійснюється органами державної податкової служби шляхом створення на відповідних підприємствах-виробниках податкових постів (див. п. 229.2.9-11 Коментарю до даного пункту ст. 229 Кодексу).

229.2.3. Умовою отримання легких та важких дистилятів за ставкою 0 євро за 1 000 кг (сировини для виробництва етилену) є надання суб’єктами господарювання, отримувачами такої продукції, податкового векселя, авальованого банком (податкової розписки), який є забезпеченням виконання зобов’язання на суму податку, нарахованого на обсяг нафтопродуктів, що отримується за ставкою, визначеною у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу. Векселедавцем є суб’єкт господарювання — виробник етилену, який одержує з нафтопереробного підприємства нафтопродукти для їх використання як сировини для виробництва етилену. Векселедержателем є орган державної податкової служби за місцем реєстрації векселедавця.

Податковий вексель виписується до моменту отримання легких та важких дистилятів за ставкою 0 євро за 1 000 кг. Такий вексель повинен бути відповідним чином авальований банком. Оформлення податкового векселя здійснюється лише на затвердженому вексельному бланку. Податковий вексель у випадку отримання легких та важких дистилятів з нафтопереробного підприємства виписується у двох примірниках, перший з яких заповнюється на вексельному бланку, придбаному векселедавцем у банку, а другий — на ксерокопії вексельного бланка, що має однаковий з першим примірником номер. Записи в кожному з примірників повинні бути тотожними.

Перший примірник податкового векселя залишається у векселедержателя, другий з відміткою векселедержателя про взяття на облік повертається векселедавцю[272].

229.2.4–5. Граничним терміном, на який може бути видано податковий вексель, визначено 90 календарних днів для підприємств-виробників етилену, що отримують продукцію за ставкою 0 гривень за 1 000 кг. Такий вексель може бути виданий виключно виробником етилену, для виробництва якого використовуються легкі та важкі дистиляти (отримані за нульовою ставкою акцизного податку).

229.2.6–7. Прямими нормами законодавцем заборонено передавати обов’язок погашення податкового векселя векселедавцем (див. п. 229.2.45 Коментарю до п. 229.2 ст. 229 Кодексу) іншим суб’єктам господарювання. Крім того, залишено практику ненарахування відсотків або іншої плати за такими податковими векселями.

229.2.8. Векселедержателем визначається орган державної податкової служби за місцем реєстрації підприємства-виробника етилена, який отримує легкі та важкі дистиляти для специфічних процесів переробки за нульовою ставкою акцизного податку.

229.2.9-11. На підприємствах-виробниках етилену, які використовують як сировину легкі та важкі дистиляти, створюються податкові пости. Представники органу державної податкової служби на такому посту здійснюють безпосередній контроль за цільовим використанням нафтопродуктів, які були отримані як сировина для виробництва етилену.

Порядок роботи податкових постів визначається центральним органом державної податкової служби. Безпосередньо режим роботи податкових постів визначається органом державної податкової служби за місцезнаходженням підприємства, що використовує нафтопродукти у виробництві етилену. Контроль за цільовим використанням нафтопродуктів як сировини для виробництва етилену здійснюється представниками податкової служби на таких податкових постах. Склад представників органу податкової служби на податкових постах підприємств — виробників етилену затверджується відповідним наказом.

Прийом нафтопродуктів як сировини підприємством — виробником етилену здійснюється за участі представника органу державної податкової служби на податковому посту такого підприємства[273].

Підставою для погашення податкового векселя (див. п. 229.2.3 Коментарю до п. 229.2 ст. 229 Кодексу) є довідка векселедавця про цільове використання легких та важких дистилятів, які були отримані за таким векселем. Така довідка погоджується представником органу державної податкової служби на податковому пості.

229.2.12. Нормою закріплено порядок опротестування податкового векселя, виданого відповідно до вимог п. 229.2 ст. 229 Кодексу, який не погашено у встановлений строк. Орган податкової служби за місцем реєстрації суб’єкта господарювання (векселедавця) здійснює протест такого векселя у неплатежі. Вчинення протестів за податковими векселями здійснюється нотаріусами. Векселедержатель протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту звертається до банку-аваліста з опротестованим векселем. Банк-аваліст зобов’язаний не пізніше одного операційного дня, наступного за днем звернення векселедержателя з опротестованим векселем, переказати суму векселедержателю, вказану у цьому векселі.

229.2.13. Функції з розроблення та відповідного затвердження порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються при отриманні легких та важких дистилятів з нульовою ставкою податку для подальшого виробництва етилену, законодавцем покладені на Кабінет Міністрів України, зокрема, порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання легких та важких дистилятів для використання як сировини для виробництва етилену, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1215.

229.2.14–15. До функцій Кабінету Міністрів України віднесено визначення і затвердження переліків підприємств, що отримують легкі та важкі дистиляти для використання як сировини для виробництва етилену, а також встановлення щорічних відвантажень таких нафтопродуктів як сировини для подальшого виробництва етилену підприємствам згідно з вказаним переліком. На 2011 рік такий перелік та відповідні квоти затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2012 р. № 133 «Про отримання, ввезення на митну територію України легких та важких дистилятів для використання як сировини для виробництва етилену у 2011 році».

229.2.16. Якщо векселедавець не підтверджує цільове використання легких та важких дистилятів, то відповідно до пп. 212.1.7 п. 212.1 ст. 212 Кодексу він стає платником акцизного податку з обсягу продукції, використаної не за призначенням, що тягне за собою фінансову відповідальність у вигляді штрафу, розмір якого визначається шляхом збільшення суми податку, яка повинна бути сплаченою на коефіцієнт 1,5.

229.3. Особливості оподаткування нафтопродуктів, ввезених в Україну, що використовуються в якості сировини для нафтохімічної промисловості

229.3.1. Легкі дистиляти (код 2710 11 11 00 згідно з УКТ ЗЕД) та важкі дистиляти (код 2710 19 31 30 згідно з УКТ ЗЕД) можуть ввозитися в Україну в якості сировини для виробництва етилену без сплати акцизного податку.