РОЗДІЛ IV ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

Разом з тим Кодексом чітко встановлено (пп.164.2.15 п.164.2 ст.164), що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума страхових виплат, страхових відшкодувань, викупних сум або пенсійних виплат, що сплачуються платнику податку за договорами довгострокового страхування життя (у т. ч. за договорами страхування довічних пенсій) та недержавного пенсійного забезпечення, за договорами пенсійного вкладу, договорами довірчого управління, укладеними з учасниками фондів банківського управління, у випадках та розмірах, визначених пп. 170.8.2 п. 170.8 ст. 170 Кодексу, тобто податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок за ставками, визначеними у п. 167.1 ст. 167 Кодексу (15 та 17 %), з:

а) 60 відсотків суми:

— одноразової страхової виплати за договором довгострокового страхування життя у разі досягнення застрахованою особою певного віку, обумовленого у такому страховому договорі, чи її доживання до закінчення строку такого договору.

Якщо вигодонабувач є страхувальником за договором, оподаткуванню підлягає величина перевищення страхової виплати над сумою внесених страхових платежів за правилами оподаткування доходів від розміщення коштів на депозитних рахунках;

— одноразової страхової виплати за договором страхування довічних пенсій, за винятком одноразової виплати, передбаченої у пп. 170.8.3 «в» п. 170.8 ст. 170 Кодексу;

— виплати пенсії на визначений строк, що проводиться з недержавного пенсійного фонду учаснику фонду в порядку та строки, визначені законодавством;

— регулярних та послідовних виплат (ануїтетів) за договором довгострокового страхування життя, пенсійних виплат за договором пенсійного вкладу, пенсійних та цільових виплат учасника фонду банківського управління, виплат довічної пенсії (довічні ануїтети), крім випадків, зазначених у пп. 170.8.3 «а» п. 170.8 ст. 170 Кодексу;

б) викупної суми у разі дострокового розірвання страхувальником договору довгострокового страхування життя;

в) суми коштів, з якої не було утримано (сплачено) податок та яка виплачується вкладнику з його пенсійного вкладу або рахунка учасника фонду

банківського управління у зв’язку з достроковим розірванням договору пенсійного вкладу, договору довірчого управління, договору недержавного пенсійного забезпечення.

165.1.29. Під основною сумою депозиту розуміється сума коштів, що були фактично надані фізичними чи юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою організацією згідно із законодавством України, або нерезиденту на строк або на вимогу та під процент на умовах видачі на першу вимогу, або повернення із закінченням встановленого договором строку (пп. 14.1.44 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), але без урахування суми процентів, що має бути нарахована та виплачена фінансовою організацією за використання залучених коштів.

Під основною сумою кредиту розуміється сума коштів, що надані банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа, згідно із законодавством, країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають, згідно з відповідним законодавством, статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент, але без урахування таких нарахованих (сплачених) процентів.

165.1.30. На підставі ст. 1 Закону України від 21.11.1996 № 537/96-ВР «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» встановлюються зобов’язання держави перед громадянами України, які внаслідок знецінення втратили грошові заощадження, поміщені в період до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери, придбані в установах Ощадного банку СРСР, що діяли на території України: облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов’язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992–1994 років. Компенсація громадянам України втрат від знецінення грошових заощаджень проводиться в грошовій формі за рахунок Державного бюджету України, починаючи з 1997 року, та інших формах відповідно до чинного законодавства. У разі смерті вкладника така сума виплат прирівнюється до спадщини й оподатковується за нульовою ставкою (пп. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 Кодексу).

165.1.31. Сума наданої чи отриманої платником податку поворотної фінансової допомоги, визначеної абзацем сьомим пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу як сума коштів для користування за договором, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

165.1.32. Для цілей розділу IV Кодексу частина перша пп. 170.2.7 п. 170.2 ст. 170 Кодексу термін «інвестиційний актив» визначає як пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, що виражені в інших ніж цінні папери формах, випущені одним емітентом, а також банківські метали, придбані у банку незалежно від місця їх подальшого продажу.

Пп. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 чітко визначає випадки, коли прибуток від операцій з інвестиційними активами не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу. При цьому платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операції з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів. Згідно з відповідними положеннями цього розділу Кодексу прибуток від операцій з майном також може не включатися в загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід платника податків — одержувача такого прибутку.

165.1.33. Відповідно до частини першої ст. 2 Закону України від 23.06.1995 № 239/95-ВР «Про донорство крові та її компонентів» донорство крові та її компонентів — це добровільний акт волевиявлення людини, що полягає у даванні крові або її компонентів для подальшого безпосереднього використання їх для лікування, виготовлення відповідних лікарських препаратів або використання у наукових дослідженнях. У частинах першій, другій та третій ст. 9 даного Закону та згідно з відповідним законодавством щодо донорства жіночого молока, інших видів донорства донорам передбачається виплата середнього заробітку за рахунок коштів власника підприємства, установи, організації, де працює донор, або уповноваженого ним органу.

165.1.34. Згідно зі ст. 9 Житлового кодексу Української РСР від 30.06.1983 № 5464-X забезпечення постійним житлом громадян, які відповідно до законодавства мають право на його отримання, може здійснюватися шляхом будівництва або придбання доступного житла за рахунок надання державної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а також шляхом приватизації, визначеної Законом України від 19.06.1992 № 2482-ХІІ «Про приватизацію державного житлового фонду».

Сума отриманої платником податку з числа державних службовців та прирівняних до них осіб одноразової грошової компенсації витрат для створення належних житлових умов вважається додатковим благом (відповідно до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу). Таким чином, підлягає оподаткуванню на підставах та за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

165.1.35. На основі членських внесків, передбачених ст. 34 та ст. 44 Закону України від 15.09.1999 № 1045-ХІV «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», професійні спілки можуть мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення їх статутної діяльності, тобто представництво та захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки. Відповідно платник податку, член такої професійної спілки, має право отримати путівки на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років безкоштовно або зі знижкою. Законодавством України передбачається отримання такої путівки платником податку й за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування.