РОЗДІЛ IV ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

19) надання безпроцентної позики для організації підприємницької діяльності, селянського (фермерського) господарства. Вказана пільга може бути використана один раз;

20) погашення несплаченої частини безпроцентної позики на господарське обзаведення в розмірі до 5 тисяч карбованців на сім’ю, яку одержали евакуйовані з 30-кілометрової зони, за рахунок держави;

21) оплата лікарняних листків з тимчасової непрацездатності особам, які є учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, нараховується за їх бажанням з середнього фактичного заробітку, який вони одержували під час роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, без обмеження двома тарифними ставками або посадовими окладами;

22) відшкодування збитків, завданих у результаті захворювання або каліцтва, що виникли у зв’язку з виконанням робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і призвели до стійкої втрати працездатності (без встановлення інвалідності), визначається в порядку, передбаченому законодавством для випадків відшкодування таких збитків, завданих робітникам і службовцям при виконанні ними своїх трудових обов’язків.

Суми відшкодування платнику податку розміру шкоди, заподіяної йому внаслідок Чорнобильської катастрофи, для громадян 2, 3 і 4 категорій, регламентуються ст. 21, 22, 23 відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

165.1.4. Не включаються до бази оподаткування суми виплат чи відшкодував (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються платникам податків, які визначені абзацами а) — г) пп. 1.4 ст. 165 Кодексу, у вигляді цільової або нецільової благодійної допомоги, що постраждали внаслідок екологічних, техногенних та інших катастроф, стихійного лиха, аварій, епідемій тощо. Граничні суми благодійної допомоги, що не підлягають оподаткуванню, у кожному окремому випадку визначаються Кабінетом Міністрів України.

165.1.5. Стаття 7 Закону України від 07.03.1996 № 85/96-ВР «Про страхування» визначає види обов’язкового страхування, що здійснюються в Україні. Сума внесків на такі види обов’язкового страхування не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Виняток складає сума внесків:

на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;

на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;

на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (до солідарної системи).

Вищезазначені види загальнообов’язкового державного соціального страхування включаються в єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2464-17, редакція від 08.07.2010.

165.1.6. Відповідно до пп. 2 п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2464-17, редакція від 08.07.2010, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок) — консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування. Єдиний внесок не входить до системи оподаткування (п. 2 ст. 8 даного Закону). Таким чином, нарахування єдиного внеску за платників, зазначених у пунктах 2, 3, 6, 7, 8, 9 та 11 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється роботодавцями за рахунок сум, на які єдиний внесок нарахований, але без зменшення на суму відрахувань податків.

165.1.7. Не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума страхових внесків, сплачених до Накопичувального пенсійного фонду загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Відповідно пп. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу також не включаються в розрахунок загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення та внесок до фонду банківського управління (визначеного пп. 14.1.259 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), які сплачуються:

а) особою-резидентом, яка визначається вигодонабувачем (бенефіціаром) за такими договорами;

б) одним з членів сім’ї першого ступеня споріднення платника податку;

в) роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного забезпечення платника податку, якщо така сума не перевищує 15 відсотків нарахованої цим роботодавцем суми заробітної плати платнику податку протягом кожного звітного податкового місяця, за який вноситься страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) або сплачується пенсійний внесок, внесків до фондів банківського управління, але не більше ніж сума, визначена в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього розділу, у розрахунку за місяць за сукупністю всіх таких внесків.

165.1.8. Не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків сума коштів, які належать платнику податку, які відповідно до Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» перераховуються з Накопичувального фонду до недержавного пенсійного фонду, фонду банківського управління чи страхової організації, з недержавного пенсійного фонду, фонду банківського управління до іншого недержавного пенсійного фонду, фонду банківського управління, страхової організації або на пенсійний депозитний рахунок банку.

165.1.9. Відповідно до статті 153 Кодексу законів про працю від 10.12.1971 № 322-VІІІ на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні та нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. На роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівники мають право на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці (ст. 7 Закону України від 14.10.1992 № 2694-ХІІ «Про охорону праці»). Такі пільги та компенсації у вигляді лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів, газованої солоної води, мийних і знешкоджувальних засобів, а також спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту забезпечуються за рахунок роботодавця, а їх вартість не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу найманого працівника — платника податків.

Порядок забезпечення, перелік та граничні строки використання спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці за участі професійних спілок і Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Норми забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними йому харчовими продуктами, газованою солоною водою, мийними та знешкоджувальними засобами розробляються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я. Порядки видачі спеціального (форменого) одягу та взуття, його переліки та граничні строки використання затверджуються Кабінетом Міністрів України.