РОЗДІЛ II АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ, ЗБОРІВ (ОБОВ’ЯЗКОВИХ ПЛАТЕЖІВ)

Якщо платник вважає за необхідне, то він може подати разом з податковою декларацією доповнення у довільній формі. Такі доповнення вважаються невід’ємною частиною податкової декларації. До доповнення обов’язково додається письмове пояснення мотивів подання такого додатка з належним обґрунтуванням.

Декларування товарів (продукції), ввезених на митну територію України або вивезених з неї відповідно до митного законодавства України, а також декларування відрахувань до соціальних фондів та інше інформаційне декларування, яке містить економічні відомості про суб’єктів оподаткування, що не стосуються обчислення податків, не стосується питань, визначених у Податковому кодексі, а здійснюється відповідно до визначеного митного, соціального законодавства.

Стаття 47. Особи, які несуть відповідальність за складення податкової звітності

47.1. Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть:

47.1.1. юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить;

47.1.2. фізичні особи — платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом;

47.1.3. податкові агенти.

Коментована стаття встановлює перелік осіб, які несуть відповідальність за складання податкової звітності. Зміст відповідальності полягає в обов’язках, а також у реальних діях щодо їх виконання.

У коментованій статті міститься альтернативний перелік складу правопорушень, які описують кілька дій у межах однієї статті нормативного акта. При цьому проступком вважається вчинення як однієї з описаних дій, так і кількох (або навіть усіх). Проступком буде і неподання податкової звітності, і порушення порядку заповнення документів податкової звітності, і порушення усіх зазначених правил разом. При цьому для виконання складу не має значення учинена одна дія, дві дії або всі разом. Особа не вчинює нового правопорушення, якщо вона послідовно здійснює всі названі в законі дії.

Важливим елементом складу правопорушення є його суб’єкт — особа, яка вчинила правопорушення і на яку за чинним законодавством може бути покладена відповідальність. Суб’єктом податкового правопорушення виступають, як правило, платники податків.

Платник податків — це особливий (спеціальний) правовий статус особи, на яку, відповідно до закону, покладено обов’язок сплачувати податки і (або) збори. Обов’язковими елементами правового статусу платника податків виступають загальні, однакові для фізичних та юридичних осіб права і обов’язки, зафіксовані нормами податкового права, а також відповідальність за порушення законодавства про податки і збори.

Платник податку — юридична особа — це організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридичні особи залежно від порядку їх створення поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Відповідальність за складання податкової звітності можуть нести як юридичні особи, так і їх посадові особи.

Платниками податків — фізичними особами можуть бути громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства. У випадках, передбачених цим Кодексом, відповідальність за фізичних осіб можуть нести їх законні чи уповноважені представники.

Податкове законодавство з окремих видів податків передбачає обов’язок платників податків самостійно розраховувати суму податку та перераховувати її до бюджету. В іншому випадку обов’язки платника податків делегуються податковим агентам, які виконують доручення податкових органів щодо обчислення, утримання та перерахування до бюджету податків.

Як правило, податковими агентами є особи, які виплачують іншим суб’єктам грошові кошти: роботодавці, банки, які виплачують доходи фізичним особам, українські організації, які здійснюють виплати іноземним фізичним або юридичним особам.

Зокрема, цим Кодексом визначено, що податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента — юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формах) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Стаття 48. Складення податкової декларації

48.1. Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов’язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.