РОЗДІЛ II АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ, ЗБОРІВ (ОБОВ’ЯЗКОВИХ ПЛАТЕЖІВ)

П. 56.15 статті регулює порядок зупинення виконання податкових зобов’язань платника податків у межах оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Податкове зобов’язання (докладніше див. коментар пп. 14.1.157) — це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та у строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Якщо скарга подана із дотриманням відповідного порядку і строків, то вона зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні.

Строк зупинення виконання податкових зобов’язань розпочинається від дня подання такої скарги до контролюючого органу й закінчується днем завершення процедури адміністративного оскарження.

Отже, протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов’язання, яке оскаржується, вважається неузгодженою.

П. 56.16 статті визначає порядок та день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом.

Визначено, що днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою — дата отримання відділенням поштового зв’язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

У разі відсутності повідомлення про вручення й опису вкладення поштового відправлення та відбитка календарного штемпеля відділення поштового зв’язку на поштовому відправленні (конверті, бандеролі тощо), що унеможливлює з’ясування фактичної дати отримання відділення поштового зв’язку скарги, — датою подання скарги вважається дата фактичного надходження скарги до органу державної податкової служби.

Зазначимо, що відмова в прийнятті скарги платника податків забороняється. Реєстрація скарги повинна відбутися в день її подання або надходження до органу державної податкової служби.

П. 56.17 регламентує закінчення процедури адміністративного оскарження.

По-перше, процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк. Тобто в даному випадку процедура адміністративного оскарження закінчилась навіть не розпочавшись.

По-друге, процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги. Також, якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника органу державної податкової служби або його заступника, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника органу державної податкової служби або його заступника про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку.

По-третє, процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення Державної податкової служби України або спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи. Перераховані вище органи є останньою інстанцією щодо адміністративного оскарження і тому їхні рішення не можуть бути оскаржені в адміністративному порядку. Це можна здійснити лише в судовому порядку. Тобто на цій стадії закінчується процедура адміністративного оскарження шляхом винесення рішення вищим уповноваженим органом та отримання такого рішення платником податку: а) про повне задоволення; б) часткове задоволення або в) не задоволення оскаржуваних рішень.

По-четверте, процедура адміністративного оскарження закінчується днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань, що оскаржувались.

По-п’яте, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов’язання платника податків. Податкове зобов’язання може бути самостійно узгоджене платником податку або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку.

Конституцією України, чинним законодавством України, зокрема, Податковим кодексом платнику податків надано право на судовий захист своїх прав та інтересів.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (див. коментар статті 102 цього Кодексу), платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Однак існує можливість продовження строків позовної давності на строк витрат часу на адміністративне оскарження. Тобто, коли платником податків до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, термін звернення до суду продовжується на строк, що фактично пройшов з дати звернення платника податку із скаргою до контролюючого органу до дати отримання (включно) таким платником податків остаточного рішення контролюючого органу, прийнятого за результатами розгляду скарги.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Адже судове рішення має вищу юридичну силу й не може бути оскаржене будь-яким органом, крім вищою судовою інстанцією, котрій підсудна така категорія справ.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.