РОЗДІЛ II АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ, ЗБОРІВ (ОБОВ’ЯЗКОВИХ ПЛАТЕЖІВ)

Суб’єктом, що вчинює правопорушення та притягується до фінансової відповідальності, є платник єдиного податку відповідної групи (див. коментар до ст. 15 ПК).

Стаття 123. Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання

123.1. У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, — тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов’язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування — тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

123.2. Використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов’язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, — тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов’язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

(Стаття 123 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2011 р. № 3609-VІ)

123.1. Відповідальність за цим пунктом ПК настає не за те, що контролюючий орган самостійно визначив суму податкового зобов’язання, або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, а за ті дії чи бездіяльність платників податків, які утворили підстави для контролюючого органу самостійно визначити суми податкового зобов’язання, зменшити суми бюджетного відшкодування тощо.

Відповідно до вказаних нижче норм ПК зазначені підстави утворюють такі випадки дій та (або) бездіяльності платників податків:

— неподання платником податків в установлені строки податкової (митної) декларації (підпункт 54.3.1 п. 54 ст. 54 ПК);

— заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, якщо про це свідчать дані перевірок результатів діяльності платника податків (підпункт 54.3.2 ст. 54 ПК);

— ухилення від сплати податків, про що свідчить рішення суду, що набрало законної сили, і яким особу визнано винною в ухиленні від сплати податків (підпункт 54.3.4 ст. 54 ПК);

— порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб податковим агентом, якщо про це свідчать дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента (підпункт 54.3.5 п. 54 ст. 54 ПК);

— заниження або завищення податкових зобов’язань, визначених платником у митних деклараціях, якщо про це свідчать результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів (підпункт 54.3.6 п. 54 ст. 54 ПК).

Таким чином, обов’язковою ознакою для трьох з п’яти вказаних вище підстав для притягнення до відповідальності за п. 123.1 цієї статті є наявність даних перевірок (контролю), які підтверджують факт правопорушення. Ще одна з цих ознак може бути підтверджена лише рішенням суду, що набрало законної сили.

Щодо поняття перевірок (контролю), порядку їх проведення та оформлення отриманих результатів (даних перевірок) дивись главу 8 ПК та коментар до її статей.

Особа може бути визнана винною в умисному ухиленні від сплати податків вироком суду за кримінальною справою, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах див. ст. 212 КК).

Особа може бути визнана винною в ухиленні від сплати податків за рішенням суду за адміністративною справою (ст. 163-2 та ст. 163-4 КАП), якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у розмірах, які не є значними.

Відповідальність за даною нормою виключається, якщо контролюючий орган без даних перевірок, коли вони є обов’язковими, або без наявності судового рішення, яке набрало законної сили, самостійно визначає суму податкового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/ або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків.

Суб’єктом правопорушення та суб’єктом відповідальності є платник податків, у тому числі податковий агент (у випадку застосування даних перевірок щодо утримання податків податковим агентом).

Абзаци третій і четвертий п. 123.1 цієї статті встановлюють відповідальність за кваліфікований (за ознакою повторності) склад правопорушення, передбаченого абзацом першим, тобто повторне протягом 1 095 днів неподання платником податків в установлені строки податкової (митної) декларації, ухилення від сплати податків тощо.