РОЗДІЛ II АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ, ЗБОРІВ (ОБОВ’ЯЗКОВИХ ПЛАТЕЖІВ)

Перебіг строку за загальним правилом починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок. В окремих нормах встановлюється інший порядок, відмінний від цього загального. Так, строк повідомлення про відкриття або закриття рахунків платників банками починається з дня відкриття/закриття рахунку (див. коментар до п. 118.1).

Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та числа останнього року строку. До строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п’ятнадцяти дням. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця. Строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Порядок вчинення дій в останній день строку врегульовано ст. 255 ЦК. Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

Письмові документи, заяви та повідомлення, здані до установи зв’язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Неподання інформації (відомостей, документів, декларацій, звітів тощо) в строк — це або подання її вже після закінчення встановлених строків (подання із запізненням), або неподання інформації і після закінчення встановлених строків на момент фіксування цього факту контролюючим органом.

Стаття 117 ПК, відповідно до її назви, передбачає відповідальність за порушення у сфері встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) в органах державної податкової служби і містить склади трьох правопорушень. Перший — загальний склад порушення правил щодо обліку платників податків (абз. 1 і 2 п. 117.1). Другий — кваліфікований склад правопорушення правил щодо обліку платників податків (абз. 3 і 4 п. 117.1). Третій — спеціальний склад порушення правил реєстрації платників акцизного податку (п. 117.2).

Суб’єктами правопорушень за ст. 117 ПК є платники податків, а відповідальності — самозайняті особи; юридичні особи; відокремлені підрозділи юридичної особи; юридичні особи, відповідальні за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність. Залежно від виду суб’єкта диференційовані штрафні санкції.

Абзацами першим і другим пункту 117.1 передбачена відповідальність за порушення загальних правил взяття на облік платників податків, які містяться у статті 63 ПК. Зокрема, ця стаття містить строки подання заяви про взяття на облік платника податків, встановлює обов’язок платників податків подати протягом 5 календарних днів, наступних за днем отримання повернутих документів, виправлені документи для взяття на облік в органах державної податкової служби (див. коментар до ст. 63 ПК).

Слід враховувати, що відповідно до п. 63.8 статті 63 ПК особливості обліку платників податків за окремими податками, а також окремих категорій платників податків установлюються відповідними розділами цього Кодексу. Тому посилання у п. 117.1 на ст. 63 ПК є одночасно посиланням на інші норми цього Кодексу, які регулюють облік платників податків за окремими податками, а також окремих категорій платників податків (див., наприклад, п. 160.9 щодо особливості реєстрації резидентів, які надають агентські, довірчі, комісійні та інші подібні послуги з продажу чи придбання товарів, робіт, послуг).

Порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) в органах державної податкової служби (абз. 1 п. 117.1) може вчинятися в таких альтернативних формах бездіяльності:

— неподання платниками податків у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв та/або документів для взяття на облік у відповідному органі державної податкової служби;

— неподання платниками податків у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв та/або документів для реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних;

— неподання виправлених документів для взяття на облік у відповідному органі державної податкової служби;

— неподання виправлених документів для внесення змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних;

— неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності.

Порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) в органах державної податкової служби (абз. 1 п. 117.1) може вчинятися також у таких альтернативних формах дій:

— подання з помилками чи неповним обсягом документів для взяття на облік у відповідному органі державної податкової служби;

— подання з помилками чи неповним обсягом для реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних.

Абзац третій пункту 117.1 містить ознаки кваліфікованих (тобто з ознаками, які обтяжують відповідальність) складів правопорушень у формі дії. Про це свідчить застосована законодавцем формула «ті самі дії».

Тому за цією нормою може наставити відповідальність лише за такі дії, як: