— проведення статистичних обстежень економічної діяльності та аналізу статистичної інформації на макрорівні (складання міжгалузевого балансу виробництва і розподілу товарів та послуг відповідно до системи національних рахунків);
— зіставлення національної статистичної інформації з міжнародною шляхом застосування єдиної статистичної термінології, статистичних одиниць та принципів визначення та зміни видів економічної діяльності підприємств та організацій.
Відповідно до норм зазначеного Класифікатора, визначення основного виду діяльності має таку особливість:
— до певної групи 01.1 (рослинництво) чи 01.2 (тваринництво) відносять господарства, у товарній продукції яких частка рослинництва чи тваринництва перебільшує 66 %;
— у разі якщо частка рослинництва чи тваринництва не перевищує 66 %, господарство буде класифіковане як підприємство, що займається «змішаним сільським господарством» (група 01.3).
У разі якщо у платника ФСП показник частки доходу, отриманого від реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки, перевищує дві третини доходу (66 %) від реалізації усієї власновиробленої сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, то ставка ФСП становитиме 1 % від нормативної грошової оцінки. Зазначений показник розраховується як результат ділення суми доходу від виробництва та поставки відповідного виду продукції (продуктів її переробки) на загальну суму доходу від реалізації власновиробленої сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки.
Стаття 305. Податковий (звітний) період
305.1. Базовим податковим (звітним) періодом для податку є календарний рік.
305.2. Базовий податковий (звітний) рік починається з 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року.
305.3. Попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників — період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.
305.4. Податковий (звітний) рік для сільськогосподарських товаровиробників, що ліквідуються, — період з початку року до їх фактичного припинення.
305.1.-305.2. Відповідно до норм ст. 33 ПК податковим періодом визнається встановлений період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів. Податковий період може складатися з кількох звітних періодів.
Базовий податковий (звітний) період — період, за який платник податків зобов’язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, коли контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податку.
Відповідно до норм п. 49.19 ст. 49 проекту ПК під терміном «базовий звітний (податковий) період» слід розуміти перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом цього Кодексу.
Водночас потрібно мати на увазі, що, згідно із пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) — протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
305.3. Для визначення можливості переходу на сплату ФСП встановлена мінімальна величина частки сільськогосподарського товаровиробництва (75 %) та визначено період, за який вона повинна розраховуватися — попередній податковий (звітний) рік. Попереднім податковим (звітним) роком для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників є період з дня державної реєстрації до 31 грудня такого року.
305.4. У разі якщо протягом звітного року платник податку ліквідується, то податковий період триває з 1 січня такого року та закінчується датою ліквідації такого платника податку.
Відповідно до ст. 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб’єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
Скасування державної реєстрації позбавляє суб’єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб’єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу.
Згідно зі ст. 60 Господарського кодексу ліквідація суб’єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власниками майна суб’єкта господарювання чи їх представниками. Ліквідацію суб’єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб’єкта, що ліквідується.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.» автора Колектив авторів на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ XIV СПЕЦІАЛЬНІ ПОДАТКОВІ РЕЖИМИ“ на сторінці 44. Приємного читання.