Розділ «B. СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ»

42. Відповідно, якщо внутрішнє право може передбачати можливість обшуків в адвокатському помешканні, такі обшуки повинні обов’язково супроводжуватись особливими гарантіями. Конвенція також не забороняє накладати на адвокатів певну кількість зобов’язань, які можуть стосуватись взаємовідносин з їхніми клієнтами. Йдеться, зокрема, про випадки, коли встановлено наявність ознак, що дозволяють припускати залучення адвоката до скоєння правопорушення.., чи в контексті боротьби з окремими видами практики... У кожному разі такі заходи мають бути чітко обмеженими, оскільки адвокати посідають центральне місце в здійсненні правосуддя, і їхній статус посередників між підсудними та судами дозволяє кваліфікувати їх як помічників правосуддя.

43. У цій справі Суд зазначив, що обшук в офісі супроводжувався спеціальною процедурною гарантією, оскільки його здійснювали в присутності старшини адвокатської корпорації, до якої належали заявники...

44. Однак за відсутності судді, який надав дозвіл на проведення обшуку, присутність старшини адвокатської корпорації та висловлені ним протести за своїм характером не могли перешкодити ефективному доступу до всіх документів в кабінеті адвоката та їхньому вилученні. Коли йдеться, зокрема, про вилучення рукописних записів першого заявника, Суд нагадує про те, що ніхто не піддавав сумніву, що йшлось про особисті документи адвоката, які становили адвокатську таємницю, на чому наголошував старшина адвокатської корпорації.

45. Окрім того, Суд зазначає, що хоч дозвіл на здійснення обшуків в помешканнях був сформульований досить широко, рішення про обшуки було обмежене розпорядженням здійснити обшуки та вилучення, які були необхідними для пошуку доказів у вчиненні махінацій, в певних місцях, де могли бути знайдені окремі документи та відповідна доказова інформація щодо підозрюваного шахрайства, зокрема в офісі заявників. Отже, службовці та посадові особи поліції почувались наділеними ширшими повноваженнями.

46. Нарешті, і це є суттєвим, Суд визнає, що зазначений обшук в приміщені мав на меті знайти у заявників, котрих розглядали тільки як професійних адвокатів фірми, яку підозрювали в шахрайстві, документи, що могли б підтвердити підозри в шахрайстві цієї фірми, та використати їх як обвинувачення проти неї. Жодної хвилини заявники не були обвинуваченими чи підозрюваними у вчиненні правопорушення або ж в участі в шахрайстві, до якого вдався їхній клієнт.

47. Суд підкреслив, що в цій справі в рамках податкової перевірки фірми, яка була клієнтом заявників, ці останні потрапили під приціл адміністрації через єдиний мотив — оскільки в адміністрації виникли труднощі, з одного боку, в здійсненні зазначеної податкової перевірки, та, з іншого — щоб знайти «платіжні, юридичні та соціальні документи», які б могли підтвердити підозри у вчиненні шахрайства, що були висунуті проти фірми-клієнта.

48. З врахуванням викладеного вище, Суд визнає, що обшук в приміщенні та вилучення матеріалів в офісі заявників були, за обставин цієї справи, непропорційними до мети, якої прагнули досягнути.

49. Відповідно, було порушення статті 8 Конвенції.

«Алєксанян проти Росії» (Aleksanyan v Russia), 46468/06, 22 грудня 2008 року.

217. Суд свідомий того, що «детально вмотивувати [постанову на обшук] в термінових випадках може виявитися важко»... Однак Суд зауважує, що на момент обшуку офіційне розслідування ділових операцій керівництва ЮКОСа тривало впродовж майже трьох років. Від самого початку розслідування вповноважені органи мали б знати, що в 1998-1999 роках, коли, як стверджується, були скоєні злочини, заявник був керівником правового управління «ЮКОСа» і міг би мати в своєму розпорядженні низку документів, електронних даних та інших доказів, що мають стосунок до розглядуваних подій. Отже, брак належного вмотивування і нечіткі формулювання постанови на обшук не можна пояснити терміновим характером ситуації.

218. Суд доходить висновку, що серйозні недоліки ордеру на обшук від 4 і 5 квітня 2006 року вже самі по собі дають достатні підстави для висновку, що обшук приміщень заявника проведено з порушенням статті 8 Конвенції.

b. Вилучення

«Раймондо проти Італії» (Raimondo v Italy), 12954/87, 22 лютого 1994 року.

24. Пан Раймондо оскаржував накладення 13 травня 1985 року арешту на шістнадцять об’єктів нерухомого майна і на шість транспортних засобів...

27. ... Суд визнав, що арешт був передбачений статтею 2 ter Закону 1965 року ... а його мета — не позбавити заявника майна, а лише заборонити користуватися ним ...

... відповідно до статті 2 ter Закону 1965 року, арешт, поза сумнівом, застосували як проміжковий захід, що має забезпечити — в разі необхідності — подальшу конфіскацію майна, яку вважають результатом незаконної діяльності. Такий захід виправданий загальними інтересами, і, якщо взяти до уваги надзвичайно небезпечну економічну владу такої «організації», якою є мафія, не можна стверджувати, що накладення арешту на цій стадії провадження було непропорційне поставленій меті.

Отже, жодного порушення статті 1 Протоколу № 1 … за цим пунктом оскарження не встановлено.

«Пантелеєнко проти України» (Panteleyenko v Ukraine), 11901/02, 29 червня 2006 року.

51. ... замість відбору доказів, суттєвих для розслідування, вони вилучили всі документи з офісу та певні особисті речі, що належать заявнику, які не мали жодного стосунку до справи...

53. За таких обставин, Суд постановляє, що розглядуване втручання не здійснено «відповідно до закону» і, отже, було порушення статті 8.