Розділ IV ВЛАШТУВАННЯ ДІТЕЙ-СИРІТ І ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ

Однак, як відзначається в юридичній літературі, незважаючи на гуманність цього правила, при його застосуванні таємницю усиновлення зберегти неможливо, а тому воно можливе лише при усиновленні, в якому не змінюється прізвище, ім'я та по батькові усиновленого.

6. Дозвіл суду на збереження правових зв'язків усиновлюваного з родичами або одним з батьків повинен бути відображений у рішенні суду про усиновлення. Такий дозвіл надасть батькові (матері) чи родичам померлого батька (матері) окрім іншого й право на спілкування з усиновленою дитиною відповідно до ст. ст. 153, 257 СК України. Відсутність вказівки про збереження правових зв'язків означає, що правовідносини усиновлюваного з обома батьками є припиненими, навіть якщо усиновлювачем є одна особа.

Стаття 233. Внесення змін до актового запису про народження дитини, яка усиновлена

1. На підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини або повнолітньої особи, складений органами державної реєстрації актів цивільного стану України, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін.

Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.

1. Відповідно до ст. 49 ЦК України усиновлення є актом цивільного стану, який при цьому не потребує обов'язкової державної реєстрації. Однак внаслідок здійснення усиновлення може змінитися й сам цивільний стан усиновленої особи, що обумовить необхідність внесення змін до актового запису про її народження.

Необхідність внесення таких змін не є обов'язковою, така потреба виникає тільки у випадку запису усиновлювача (усиновлювачів) батьком або матір'ю усиновленого, зміною його прізвища, імені, по батькові, дати та місця народження.

2. Зміни до актового запису проводяться відповідно до резолютивної частини рішення суду про усиновлення у порядку, встановленому Правилами реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 р. № 52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 18.11.2003 р. № 140/5), зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 18.10.2000 р. за № 719/4940.

Відповідно до внесених змін до актового запису видається нове Свідоцтво про народження, а раніше видане анулюється.

3. Суд, ухвалюючи рішення у справах про усиновлення, дуже часто у резолютивній частині покладає певні обов'язки на органи державної влади, які не брали участі у справі. Найчастіше це стосується зобов'язання органів реєстрації актів цивільного стану щодо внесення змін до актового запису про народження, а також відділів у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Міністерства внутрішніх справ України щодо оформлення та видання закордонного паспорта усиновленій дитині.

У цьому контексті слід визначити, що у рішенні суду може бути вирішено питання лише про права та обов'язки осіб, які брали участь у справі. У протилежному випадку існують усі підстави для оскарження такого рішення та його скасування в апеляційному чи касаційному порядку.

Зважаючи на це, можливим є залучення таких органів до участі у справі в якості заінтересованих осіб. З іншої сторони вирішення питань про внесення змін до актового запису про народження фізичної особи чи усиновлення дитини іноземними громадянами є достатньою підставою для діяльності відповідно органів реєстрації актів цивільного стану та служб у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб. Окремо покладення обов'язку на ці органи не вимагається. Невиконання рішення суду у цій частині може призвести до можливості застосування до винних осіб встановлених законом видів юридичної відповідальності.

Стаття 234. Збереження прав дитини, які вона мала до усиновлення

1. Дитина, яка усиновлена, зберігає права на пенсію, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника, які вона мала до усиновлення.

1. Як правило, з моменту здійснення усиновлення припиняються правовідносини, які існували між усиновленою особою з батьками та родичами за походженням. У цьому аспекті право на пенсію, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв'язку із втратою годувальника, хоча і може випливати із відносин сімейного характеру (напр., в силу смерті когось із батьків), складає зміст правовідношення іншого, ніж сімейного, характеру. Як правило, це відносини із соціального забезпечення, тому їх припинення не відповідало б суті усиновлення і суперечило б інтересам самої дитини.

Гарантії збереження за усиновленою дитиною права на пенсію у разі втрати годувальника містяться, напр., в ст. 40 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст. 33 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", ч. 6 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". На збереженні права на відшкодування шкоди, завданої втратою годувальника, наголошено у постанові Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.92 р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (п. 20). Право на одержання страхових виплат у разі усиновлення передбачено у п. 6.1.7 Порядку призначення та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 квітня 2007 р. № 24.

Набуття прав на відшкодування шкоди, завданої втратою годувальника у сім'ї усиновителя (усиновлювачів), не припиняє право, яке виникло до здійснення усиновлення, адже, відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ін. усиновлені діти мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми.

2. Право дитини на пенсію та допомогу повинно виникнути до прийняття судом рішення про усиновлення, фактично ж документи для виплати пенсії чи допомоги можуть бути оформлені і значно пізніше — вже після усиновлення. При цьому у випадку таємного усиновлення для самої дитини (ч. 2 ст. 226 СК України) реалізація права на пенсію, інші страхові виплати та ін. може відбуватися особливим порядком (напр., шляхом накопичення грошових коштів на вкладному (депозитному) рахунку усиновленого).

Стаття 235. Нагляд за дотриманням прав дитини, яка усиновлена

1. Орган опіки та піклування здійснює нагляд за дотриманням прав дітей, які усиновлені і проживають в Україні.