Розділ IV ВЛАШТУВАННЯ ДІТЕЙ-СИРІТ І ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ

Оскільки дані юридичні факти мають правоутворююче значення, законодавець встановлює певний проміжок часу — шість місяців, у межах якого може бути змінена дата народження усиновлюваного.

3. В юридичній літературі висловлювалася думка про те, що вказівка на дійсну дату народження є невід'ємним правом громадянина, і її зміна, навіть незначна, є порушенням цього права. Звичайно, кожна особа має право знати дату свого народження. Але кожне право містить у собі певний інтерес. І у певних випадках інтереси носія права можуть конфліктувати між собою. При усиновленні інтерес, пов'язаний з забезпеченням його таємниці, явно превалює над інтересом щодо дати народження. Однак, як вірно відзначалося в юридичній літературі, зміна дати народження дитини повинна застосовуватися у виняткових випадках, оскільки така зміна впливає перш за все на медичні показники дитини. Крім того, про зміну дати народження, наприклад, усиновленого немовляти — усиновлювачі вимушені будуть повідомити медичним працівникам дійсний вік дитини.

4. Зміна місця народження усиновлюваного, як однієї з ознак індивідуалізації людини, не дозволяє ідентифікувати її і тим самим забезпечує таємницю усиновлення. Необхідність у такій зміні може виникнути, наприклад, у випадку, якщо усиновлений народився у місцевості, де усиновлювачі ніколи не були і не могли бути, і, відповідно, збереження відомостей про місце народження може розкрити таємницю усиновлення.

У подальшому зміна місця народження може бути пов'язана лише з питаннями громадянства тієї чи іншої країни, де законодавство ставить в залежність від місця народження набуття громадянства. Правоутворюючого значення для громадян України вона не має.

5. У ч. 3. ст. 23 °CК встановлено обов'язок суду вказати у рішенні про усиновлення про зміну відомостей про місце та (або) дату народження дитини. Це пов'язано з тим, що лише на підставі судового рішення органи реєстрації актів цивільного стану можуть внести відповідні зміни до актових записів та анулювати попередні записи про місце та (або) дату народження особи.

Стаття 231. Зміна прізвища, імені та по батькові особи, яка усиновлена

1. Якщо усиновлювачами є одночасно жінка та чоловік і якщо вони записуються батьками дитини, відповідно змінюються прізвище та по батькові дитини.

За заявою усиновлювачів може бути змінено ім'я дитини. Для такої зміни потрібна згода дитини. Така згода не вимагається, якщо дитина живе в сім'ї усиновлювачів і звикла до нового імені.

2. Якщо усиновлювач записується батьком дитини, відповідно змінюється по батькові дитини.

3. Якщо усиновлюється повнолітня особа, її прізвище, ім'я та по батькові можуть бути змінені у зв'язку з усиновленням за заявою усиновлювача та усиновленої особи.

4. Про зміни, передбачені у цій статті, суд зазначає у рішенні про усиновлення.

1. Як відомо, належність особи до певного роду встановлюється за допомогою прізвища, яке не лише вказує на генетичний зв'язок з пращурами, національність та генеалогію, але й викликає низку правових наслідків: дозволяє встановити родичів, спадкоємців, спадкодавців тощо. Тобто прізвище є постійним нагадуванням дитині про її кровноспоріднені зв'язки.

2. Якщо усиновлення провадиться без збереження таємниці усиновлення, тобто без запису усиновлювача матір'ю (батьком) дитини, за усиновленою дитиною зберігаються її родинне прізвище, ім'я, надане батьками, та по батькові, вказане у свідоцтві про народження. Таке положення цілком відповідає Конвенції про права дитини, яка передбачає обов'язок держав-учасниць поважати право на повагу до своєї індивідуальності, частиною якого є прізвище, ім'я та по батькові дитини. При подібному усиновленні відбувається «усиновлення як таке», яке має на меті саме усиновити дитину в нову сім'ю, але не припинити його зв'язок з кровними родичами фактично. Однак правовий статус усиновленої дитини, яка зберігає своє прізвище та по батькові, нічим не відрізняється від статусу дитини, якій у зв'язку з усиновленням змінюються ці характеристики.

3. У випадку ж, якщо усиновлювач записується батьком (матір'ю) дитини, фактично виникає інший вид усиновлення, хоча на перший погляд провадиться лише процедура зміни прізвища та по батькові усиновлюваного. Рішення суду про зміну прізвища та по батькові дитини означає, що в сім'ю приймається не просто дитина, позбавлена батьківського піклування, а ніби рідні син чи донька. Відмінність від вищезазначеного усиновлення очевидна: на прохання усиновлювача (усиновлювачів) дитині присвоюється його (їхнє) прізвище і встановлюється по батькові. Цим юридично і фактично по-іншому визначається подальше життя дитини, документально припиняється зв'язок з колишніми батьками та родичами, що означає входження усиновленого в родинний союз усиновлювача.

Відмовити усиновлювачеві, який записується матір'ю (батьком) усиновленого, у зміні прізвища та по батькові усиновлюваної особи суд не може, і в його рішенні повинні бути вказані нові прізвище та по батькові усиновленого.

4. При усиновленні дитини однією жінкою по батькові усиновленого визначається по імені особи, яку вона назвала в якості батька усиновленої дитини. Якщо усиновлювачем є чоловік, по батькові дитини визначається по імені усиновлювача.

5. Якщо усиновлювач (усиновлювачі) у майбутньому змінять прізвище або ім'я, зміна прізвища та по батькові усиновленої дитини повинна здійснюватися за правилами ст. ст. 148, 149 СК.

6. До зміни імені усиновленого слід підходити вкрай виважено. Перш за все це може суперечити Конвенції про права дитини, яка передбачає обов'язок держав-учасниць поважати право дитини на збереження своєї індивідуальності, частиною якого є ім'я дитини. Тому така зміна можлива лише при дотриманні гарантій, що захищають права дитини від порушення. У зв'язку з цим сімейне законодавство України встановлює правило, що для такої зміни потрібна згода дитини. Виняток зроблено лише для випадків, коли дитина живе в сім'ї усиновлювачів і звикла до нового імені (абз. 2 ч. 1 ст. 231 СК).

Слід відзначити, що на відміну від згоди дитини на запис усиновлювача матір'ю (батьком) дитини закон не встановлює граничного віку, з якого дитина повинна надавати згоду на зміну її імені. Тому при вирішенні цього питання суд зобов'язаний враховувати думку дитини якщо вона може висловити своє ставлення до такої зміни.

7. Частина 3 ст. 231 СК встановлює правило, що при усиновленні повнолітньої особи її прізвище, ім'я та по батькові можуть бути змінені у зв'язку з усиновленням за заявою усиновлювача та усиновленої особи.