Розділ III. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ МАТЕРІ, БАТЬКА ТА ДИТИНИ

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Послідовність, у якій дані обставини закріплені в коментованій статті, не визначає їхньої ієрархії. Вони всі рівнозначні й ураховуються судом однаковою мірою.

2. При визначенні розміру аліментів суд ураховує стан здоров'я й матеріальне становище дитини. Стан здоров'я дитини перебуває в безпосередньому зв'язку з її матеріальним становищем, яке певною мірою визначається матеріальним становищем того з батьків, з ким вона проживає й пов'язана спільністю побуту. Тому хвора дитина потребує більш значних матеріальних витрат на своє утримання, ніж та, яка не страждає на ті чи інші захворювання. Для відновлення функцій життєдіяльності дитини, що страждає захворюванням, потрібні більші, ніж звичайно, фізичні й матеріальні витрати. Тому ця обставина в першу чергу має враховуватися судом при визначенні розміру аліментів.

При цьому слід зазначити, що в даному випадку не йдеться про особливі, а інколи — надзвичайні обставини, що можуть виникнути в житті. Такі випадки, як хвороба дитини, її каліцтво та інші особливі обставини можуть стати причиною для подання окремого позову, передбаченого спеціальною нормою (див. ст. 185 СК України та коментар до неї).

Майновий стан дитини може бути стабільним. Дитина може мати власні доходи (заробіток) і утримувати себе самостійно. Відповідно до ст. 21 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р. № 2402-П1, ст. 188 КЗпП, затвердженого Законом № 322-VIII від 10.12.1971 р. прийняття на роботу неповнолітніх осіб допускається із шістнадцятирічного віку. За згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли п'ятнадцяти років, а в окремих випадках чотирнадцяти років. Крім того, малолітні й неповнолітні особи можуть мати майно на різних цивільно-правових підставах й одержувати від нього дохід. З настанням неповної дієздатності, придбанням до повноліття повної дієздатності в дитини з'являється більше можливостей для поліпшення свого матеріального стану. Чим краще забезпечена дитина, тим менше вона потребує надання їй утримання.

3. При визначенні розміру аліментів суд ураховує стан здоров'я платника аліментів, що прямо пов'язаний з його працездатністю й відповідно матеріальним становищем. Матеріальне становище платника оцінюється, виходячи з вартості приналежного йому майна, розміру його заробітку (доходу). Про матеріальне становище також свідчить розмір витрат, які здійснюються платником на утримання себе й членів своєї сім'ї.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 р. № 146 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.2002 p. № 869) затверджений Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб (далі — Перелік). Відповідно до Переліку утримання аліментів із працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди, як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом (п. 1). Для встановлення таких доходів за клопотанням заінтересованої сторони суд направляє запити у відповідні органи (ДПІ), а також бере до уваги інші надані докази. Крім розміру доходів, враховується вартість належного платникові аліментів майна.

Рішенням суду позов про стягнення аліментів на утримання дитини задоволений частково. З відповідача стягнуті аліменти в розмірі 200 грн. щомісяця до повноліття сина.

Апеляційний суд взяв до уваги пояснення позивачки про те, що відповідач працює на деревообробному пристрої, що торік приносило йому дохід, який дозволяє сплачувати аліменти в сумі 710 грн. Про використання пристрою свідчать рахунки по оплаті відповідачем послуг енергопостачання. З огляду на те, що відповідач є працездатною особою, має можливість забезпечити себе роботою, зареєстрований як приватний підприємець, а також з огляду на стан здоров'я неповнолітнього сина сторін і розмір доходів позивачки, які становлять 410 грн. на місяць, апеляційний суд визнав за необхідне збільшити суму стягнутих судом першої інстанції аліментів до 400 грн. Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини, однак, безумовно, враховується судом при визначенні розміру аліментів. У нормах СК України міститься ряд механізмів, які розроблені у забезпечення принципу пріоритету інтересів дитини при регулюванні сімейних відносин (ч. 8 ст. 7 СК України). Так, якщо батьки не мають можливості утримувати дитину, їй призначається тимчасова державна допомога (ч. 8 ст. 181 СК України). У випадку якщо розмір аліментів, установлений рішенням суду, недостатній для забезпечення дитини, частка майна того з батьків, з яким проживає дитина, може бути збільшена рішенням суду про поділ майна подружжя (ч. 3 ст. 7 °CК України).

4. При визначенні розміру аліментів суд ураховує також наявність у платника аліментів інших осіб, яких він зобов'язаний утримувати. До категорії таких осіб належать:

• інші діти;

• непрацездатний чоловік, дружина;

• непрацездатні батьки;

• непрацездатні повнолітні дочка, син;

• працездатні повнолітні дочка, син, які продовжують навчання. Наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина враховується судом незалежно від їхньої належності до складу однієї сім'ї. В інших нормах СК України, в яких йдеться про визначення розміру сум, що підлягають стягненню із платника, згадується сімейний стан платника аліментів (ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 196 СК України). Хоча зазначені обставини не тотожні, вони в певній мері накладаються одна на одну. Поняттям «сімейний стан» не охоплюються всі випадки наявності у відповідача осіб, яких він зобов'язаний утримувати за законом. Такі особи можуть і не належати до членів його сім'ї на момент розгляду судом спору. Однак, мабуть, через свою лаконічність й ємкість поняття «сімейний стан» використане в СК України у тому числі й для визначення випадків наявності в платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, які не належать до членів його сім'ї.

Наявність в платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина враховується судом незалежно від того, надає він їм фактично утримання чи ні. Не виключені випадки, коли той з батьків, до якого пред'явлені позовні вимоги, вже виплачує аліменти на інших осіб (дітей, непрацездатного чоловіка, жінку в іншому шлюбі, батьків). Однак, якщо такі вимоги не заявлені, суд ураховує можливість їхньої появи в перспективі. У таких випадках суд, як правило, залучає заінтересованих осіб до участі в справі як третіх осіб на стороні відповідача (ст. ст. 35, 36 ЦПК України). Зазначені особи можуть заявити самостійні вимоги (ст. 34 ЦПК України). На практиці діє принцип, відповідно до якого всі діти платника аліментів, у тому числі народжені в різних шлюбах, мають бути однаково матеріально забезпечені.

5. При визначенні розміру аліментів суд ураховує також інші обставини, що мають істотне значення. Це можуть бути будь-які обставини, що стосуються сторін або дитини і відносяться до справи:

• сімейний стан дитини (наявність або відсутність у неї другого з батьків);

• стан здоров'я, матеріальний і сімейний стан того з батьків, з яким проживає дитина (є безробітним, пенсіонером, непрацездатним, перебуває на утриманні);