Розділ III. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ МАТЕРІ, БАТЬКА ТА ДИТИНИ

Із позовом про визнання батьківства чи материнства можуть звертатися до суду лише вищеозначені особи. У разі пред'явлення такого позову іншими особами, як сказано у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суддя відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 121 ЦПК повинен відмовити у відкритті провадження у справі, оскільки в таких випадках позивач не має права представляти інтереси дитини. Однак така позиція Пленуму Верховного Суду України очевидно потребує уточнення. У випадках, коли, наприклад, мати дитини залякана негативними наслідками і сама боїться звернутися з таким позовом до суду, заявити позов про визнання батьківства може й прокурор.

6. У справах про визнання батьківства позови вищеозначених осіб приймаються до судового розгляду за наявності однієї з встановлених законом умов: а) дитина народжена матір'ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім'я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1 ст. 135 СК); б) у разі смерті матері, а також за неможливості встановити місце її проживання запис про неї та про батька дитини вчинено за заявою родичів, інших осіб або уповноваженого представника закладу охорони здоров'я, в якому народилася дитина (ч. 1 ст. 135 СК); в) батьки дитини невідомі, і запис про них у Книзі реєстрації народжень вчинено за рішенням органу опіки та піклування (ч. 2 ст. 135 СК).

7. Одночасно з вимогою про визнання батьківства, як правило, пред'являються вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини. У таких випадках аліменти стягуються із дня подачі позову, а не з моменту народження дитини (ст. 191 СК).

8. Для вимог про визнання батьківства строк давності не встановлено, тому такий позов може бути заявлений у будь-який момент після народження дитини.

Стаття 129. Спір про батьківство між чоловіком матері дитини та особою, яка вважає себе батьком дитини

1. Особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.

2. До вимоги про витання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

1. Особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про визнання свого батьківства.

2. Як слушно відзначається в юридичній літературі, у ч. 1 ст. 129 СК допущена неточність. Відповідачем по даним справам має визнаватися не чоловік матері, а дитина, оскільки у випадку задоволення позову сімейні правовідносини виникатимуть саме між дитиною та чоловіком, який вважає себе її батьком, а чоловік матері, записаний батьком дитини, виступатиме як її законний представник.

3. При розгляді зазначених справ вимоги про оспорювання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про чоловіка матері як батька з актового запису про народження дитини.

4. Згідно з ч. 2 ст. 129 СК зазначена особа може звернутися з подібними вимогами у межах строку позовної давності — одного року, — перебіг якого починається з дня, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

Встановлення скороченого строку позовної давності, як відзначається правознавцями, забезпечує недопустимість необґрунтованого розхитування сімейно-правового статусу дитини. Це повинно стимулювати заінтересовану особу до найшвидшого реагування на інформацію щодо свого батьківства, а його пропуск може свідчити про неготовність особи до статусу батька, наявність сумнівів щодо походження дитини від нього тощо.

Особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.

Стаття 130. Встановлення факту батьківства за рішенням суду

1. У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.

Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

2. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

1. У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, і за життя з будь-яких причин не подавав до органів РАЦС заяви про добровільне визнання свого батьківства, суд за заявою заінтересованих осіб згідно зі ст. 13 °CК може встановити факт батьківства цього чоловіка.

2. На відміну від визнання батьківства у судовому порядку, встановлення факту батьківства після смерті чоловіка має на меті встановлення не батьківських, а інших відносин — можливість отримання аліментів від родичів батька, виникнення спадкових, пенсійних, житлових прав тощо.

3. Наслідки встановлення факту батьківства майже рівнозначні констатації наявності родинних відносин, заснованих на походженні. Цей юридичний факт діє із зворотною силою: правовідносини між батьком та його дитиною виникають з моменту народження дитини.