Розділ III ПРОВАДЖЕННЯ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Науково-практичний коментар до Кодексу адміністративного судочинства України

10. Відповідно до частини п'ятої коментованої статті наслідки, визначені частинами другою - четвертою цієї статті, застосовуються й у разі, якщо сторона без поважних причин залишить залу судового засідання.

Так, якщо позивач залишив без поважної причини залу судового засідання, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина третя коментованої статті і пункт 8 частини першої статті 155 КАСУ). Якщо ж позивач заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності або присутній представник позивача, суд продовжує розгляд справи, але без позивача.

Якщо залу судового засідання залишив без поважних причин відповідач, суд може вирішити справу на підставі наявних доказів. У разі необхідності він може визнати особисту участь відповідача обов'язковою й у випадку наступного нез'явлення має право застосувати привід (стаття 272 КАСУ).

Залишення зали судового засідання представником сторони або третьої особи без поважної причини не є перешкодою для розгляду справи, якщо у засіданні присутня сама сторона чи третя особа (частина друга статті 128 КАСУ). Щоправда, за клопотанням сторони чи третьої особи суд може оголосити перерву для заміни представника.

Ухвалення рішення у разі неприбуття особи або залишення нею зали засідання

11. Перед ухваленням рішення у зв'язку з неприбуттям особи, яка бере участь у справі, або залишенням зали суд заслуховує думку осіб, які беруть участь у справі і прибули в судове засідання.

12. Питання про залишення позовної заяви без розгляду вирішується судом у нарадчій кімнаті з постановленням вмотивованої ухвали, яка викладається окремим документом (пункт 16 частини четвертої статті 160 КАСУ) із урахуванням загальних вимог до ухвал суду, встановлених статтею 165 КАСУ. Відповідно до частини другої статті 155 КАСУ ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду може бути оскаржено в загальному порядку. Але вона не перешкоджає позивачу знову звернутися до суду з таким самим позовом.

13. Відкладаючи розгляд справи, суд постановляє усну вмотивовану ухвалу без виходу до нарадчої кімнати, яка заноситься секретарем судового засідання у журнал судового засідання. Одночасно суд встановлює дату і час нового судового засідання. Ця ухвала окремо не оскаржується. Також суд вчиняє дії, визначені частинами третьою і четвертою статті 150 КАСУ.

Якщо в судове засідання не з'явилася особа, обов'язковість особистої участі якої визнана судом, то суд має право своєю ухвалою застосувати до неї такий захід процесуального примусу, як привід (стаття 272 КАСУ).

Оскільки неприбуття без поважних причин або без повідомлення причин законного представника особи шкодить інтересам особи, яку він повинен представляти, суд у цьому випадку має право залучити відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати в суді права, свободи та інтереси інших осіб (див. частину сьому статті 59 КАСУ).

Наслідки відкладення розгляду справи визначено частиною п'ятою статті 150 КАСУ.

14. Якщо підстав для залишення позовної заяви або відкладення розгляду справи немає, суд постановляє усну ухвалу про продовження судового розгляду справи за відсутності особи, яка не з'явилася.

15. Якщо у судове засідання не з'явилося двоє і більше осіб, які беруть участь у справі і мають різний процесуальний статус, що відповідно до коментованої статті передбачає різні наслідки, то суд повинен виходити з такого. Якщо хоча б одним з наслідків є залишення позовної заяви без розгляду, то застосовується він. Якщо одним з наслідків передбачено відкладення розгляду справи, а іншим - розгляд справи, то суд відкладає розгляд справи.

Наслідки порушення правил цієї статті

16. Положення цієї статті мають дуже важливе процесуальне значення, оскільки розгляд справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, з порушенням цих положень є підставою для оскарження і скасування судового рішення.

З іншого боку, безпідставне відкладення розгляду справи можна кваліфікувати як порушення судом розумного строку розгляду справи, оскільки в суду є можливості розглянути і вирішити справу швидше.

Адміністративна відповідальність за неприбуття

17. Особи, які беруть участь у справі, якщо суд визнав обов'язковою їхню особисту участь, у разі злісного ухилення від прибуття до суду можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності за неповагу до суду відповідно до частини першої статті 1853 Кодексу України про адміністративні правопорушення (накладення штрафу від шести до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб).


Стаття 129. Наслідки неприбуття в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста


1. Якщо в судове засідання не прибули свідок, експерт, спеціаліст, суд заслуховує думку осіб, які беруть участь у справі, про можливість продовження судового розгляду справи за відсутності свідка, експерта, спеціаліста, які не прибули, та постановляє ухвалу про продовження судового розгляду або про оголошення перерви. Одночасно суд може вирішити питання про привід свідка, експерта, спеціаліста, які не прибули.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Науково-практичний коментар до Кодексу адміністративного судочинства України» автора Авторов коллектив на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ III ПРОВАДЖЕННЯ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ“ на сторінці 55. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи