Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Призначення Кодексу адміністративного судочинства України

1. Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію, повноваження адміністративних судів щодо розгляду адміністративних справ, порядок звернення до адміністративних судів та порядок здійснення адміністративного судочинства.

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає предмет регулювання КАСУ. Вона не лише інформує про коло питань, що врегульовані Кодексом, а й зв'язує законодавця при внесенні змін до Кодексу, оскільки визначає правовідносини, які належить регулювати відповідно до КАСУ.

Предмет регулювання КАСУ

2. Предметом регулювання КАСУ є:

1) повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції;

2) порядок звернення до адміністративних судів;

3) порядок здійснення адміністративного судочинства.

3. КАСУ визначає повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції через визначення предмету адміністративної юрисдикції (тобто кола справ, що розглядають адміністративні суди), підсудності справ кожному адміністративному суду, повноважень суду щодо розгляду і вирішення справ.

4. КАСУ визначає порядок звернення до адміністративних судів через врегулювання процедури подання адміністративного позову, заяв, скарг і клопотань.

5. КАСУ визначає порядок здійснення адміністративного судочинства через врегулювання правовідносин, пов'язаних з проходженням справи в судах першої, апеляційної, касаційної інстанцій; переглядом судових рішень за винятковими та нововиявленими обставинами; розглядом судом питань, пов'язаних з виконанням судових рішень.

Зарубіжний досвід

6. У деяких країнах (наприклад, у Нідерландах, Болгарії) правила адміністративного судочинства об'єднані в одному законодавчому акті з правилами адміністративної процедури (провадження щодо розгляду і вирішення адміністративним органом індивідуальних адміністративних справ). Німецьке Положення про адміністративні суди, крім процедури адміністративного судочинства, регулює також процедуру адміністративного оскарження - подання заперечення проти адміністративного акта до адміністративного органу, що видав цей акт, та порядок розгляду такого заперечення.

В Україні адміністративна процедура має бути врегульована окремим законом (сьогодні розроблено проект Адміністративно-процедурного кодексу України). Такий закон має стати одним з основних актів, на відповідність якому адміністративні суди перевірятимуть рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень. Як кажуть німецькі юристи: чим краще законодавство про адміністративну процедуру, тим менше роботи в адміністративних судів.

Стаття 2. Завдання адміністративного судочинства

1. Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

2. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

3. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: