Розділ V ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ, ПОВ'ЯЗАНІ З ВИКОНАННЯМ СУДОВИХ РІШЕНЬ В АДМІНІСТРАТИВНИХ СПРАВАХ

Стаття 254. Набрання судовим рішенням законної сили

1. Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

2. Частину другу виключено

3. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

4. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

5. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

6. Ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту постановлення.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із

 законами України від 07.07.2010 р. N 2453-VI,

 від 19.05.2011 р. N 3422-VI)

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає момент набрання судовим рішенням законної сили, з якого судове рішення стає обов'язковим до виконання. Правила статті поєднують вимоги, що випливають із принципів забезпечення апеляційного та касаційного оскарження судових рішень і обов'язковості судових рішень.

Поняття набрання законної сили судовим рішенням

2. Набрання законної сили судовим рішенням (постановою чи ухвалою) означає те, що воно набуває обов'язковості. Рішення, яке набрало законної сили і вимагає вчинення певних дій для його виконання, є підставою для видання виконавчого листа і може бути виконане примусово. З метою забезпечення права на апеляційне оскарження судового рішення найчастіше воно набирає законної сили після закінчення строків на апеляційне оскарження або після вирішення справи судом апеляційної інстанції.

3. Детальніше про наслідки набрання законної сили судовим рішенням див. статтю 255 КАСУ і коментар до неї. У виняткових випадках, визначених КАСУ, рішення може стати обов'язковим для виконання і до набрання ним законної сили (див. статтю 256 КАСУ).

Набрання законної сили постановою суду першої інстанції

4. За загальним правилом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, який становить десять днів з дня проголошення постанови, а в разі відкладення складення постанови в повному обсязі - з дня складення у повному обсязі (тобто з часу, коли особам була надана можливість ознайомитися з нею, незалежно від того чи вони такою можливістю скористалися). Якщо ж постанову прийнято за наслідками розгляду справи у письмовому провадженні, то цей строк, очевидно, має відраховуватися від дня одержання копії постанови усіма особами, які беруть участь у справі.

5. Якщо ж постанову було оскаржено в апеляційному порядку, то вона набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи, звісно, якщо її не скасував суд апеляційної інстанції або не визнав нечинною.

Якщо до суду першої інстанції надійшла лише заява про апеляційне оскарження, а апеляційну скаргу не було подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, то постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі поновлення строку апеляційного оскарження судом апеляційної інстанції слід вважати, що постанова не набрала законної сили.