Розділ II ОРГАНІЗАЦІЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА

4. Допомога спеціаліста не може стосуватися правових питань.

5. Спеціаліст має право знати мету свого виклику до суду, відмовитися від участі в адміністративному процесі, якщо він не володіє відповідними знаннями та навичками, з дозволу суду задавати питання особам, які беруть участь у справі, та свідкам, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає статус спеціаліста в адміністративному процесі - встановлює, хто може бути спеціалістом в адміністративному процесі, обов'язки і права спеціаліста.

Спеціаліст, його роль у адміністративному процесі

2. Спеціаліст - це особа, яка володіє спеціальними знаннями і навичками застосування технічних засобів, може надавати консультації суду під час вчинення процесуальних дій з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок (частина перша коментованої статті).

3. Спеціаліст надає безпосередню допомогу технічного характеру під час вчинення процесуальних дій (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо), а при потребі дає усні консультації або письмові роз'яснення під час дослідження доказів.

4. Допомога спеціаліста потрібна насамперед у процесі доказування, але вона не замінює висновку експерта. Наприклад, як спеціаліста може бути запрошено фахівця у галузі комп'ютерної техніки для роз'яснення процесу електронного документообігу, для відтворення електронних документів перед судом тощо. На відміну від висновку експерта, результати роботи спеціаліста не є засобом доказування (джерелом доказів), а лише допомагають суду та іншим учасникам адміністративного процесу розібратися в інформації, яка постає перед ними, та зрозуміти її. Тому обставини у справі не можна встановлювати на підставі консультацій чи роз'яснень спеціаліста; при потребі для цього необхідно залучати експерта, який несе відповідальність за правильність висновку.

5. Спеціаліст залучається за відповідною ухвалою суду, у якій має бути визначено, з якою метою потрібно залучити спеціаліста. Ініціювати залучення спеціаліста може суд, а також особи, які беруть участь у справі.

6. Допомога спеціаліста, так само як і експерта, не може стосуватися правових питань, оскільки вважається, що найкомпетентнішим у питаннях права є суд.

Обов'язки спеціаліста

7. Відповідно до частини третьої коментованої статті спеціаліст зобов'язаний:

1) з'явитися за викликом суду;

2) давати усні консультації та письмові роз'яснення;

3) звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів (це одночасно є і правом спеціаліста, оскільки він сам визначає, на які обставини чи особливості доказів необхідно звернути увагу суду);

4) у разі потреби - надавати суду технічну допомогу (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо);

5) відповідати на задані йому питання осіб, які беруть участь у справі, та суду (див., зокрема частину другу статті 149 КАСУ).

Права спеціаліста

8. Відповідно до частини п'ятої коментованої статті спеціаліст має такі права:

1) знати мету свого виклику до суду (про мету виклику має бути зазначено у повістці відповідно до ухвали суду про залучення спеціаліста);