Розділ «ОСОБЛИВА ЧАСТИНА»

3. Виконання покарання у виді конфіскації майна покладається на органи державної виконавчої служби за місцем знаходження майна засудженого, які при цьому керуються вимогами Закону України «Про виконавче проваджен­ня» та Інструкцією про проведення виконавчих дій. Алгоритм дій державного виконавця залежить від того, які саме документи при виконанні покарання у виді конфіскації майна він отримує від суду. Як передбачає стаття, що комен­тується, державний виконавець отримує від суду, який постановив вирок такі документи: 1) якщо опис майна проводився — виконавчий лист, копію вироку та копію опису майна; 2) якщо опис майна не проводився — виконавчий лист, копію вироку та довідку про те, що опис майна не проводився. На підставі отриманих від суду документів державний виконавець приймає рішення про відкриття виконавчого провадження в порядку, передбаченому Законом Украї­ни «Про виконавче провадження» (який вже нами розглядався).

У першому випадку, якщо опис майна вже проводився, державний вико­навець перевіряє наявність зазначеного в описі майна і вживає заходів щодо виявлення іншого майна засудженого, яке підлягає конфіскації. У разі вияв­лення такого майна, державний виконавець включає його до опису.

У другому випадку, якщо опис майна не проводився, державний вико­навець здійснює виконавчі дії, спрямовані на виявлення майна засудженого, котре підлягає конфіскації, і після його виявлення здійснює опис майна, про що складає відповідний акт. Відповідно до п. 5.6.6 Інструкції про проведення виконавчих дій при конфіскації майна акт опису складається в трьох примір­никах. Перший залишається у провадженні державного виконавця, два інші вручаються під розписку (на першому примірнику) засудженому, представ­нику державних податкових органів (якщо він був присутній) або надсила­ються їм.

4. Виконавчі дії, спрямовані на виявлення майна засудженого, котре під­лягає конфіскації, проведення опису і арешту майна засудженого здійснюють­ся державним виконавцем за тими ж правилами та в тому ж порядку, що і під час виконання покарання у виді штрафу (вже нами розглядалися). Далі органи державної виконавчої служби у порядку, визначеному законодавством Украї­ни, здійснюють попередню оцінку та забезпечують належне зберігання кон­фіскованого майна. Безпосередня оцінка конфіскованого майна здійснюється комісією, до якої входять представники органів державної виконавчої служби, державної податкової інспекції, уповноважених фінансових органів і органів чи установ, що здійснюють розпорядження цим майном.

5. Після передачі конфіскованого майна фінансовим органам, державний виконавець закриває виконавче провадження і повертає виконавчий лист з від­міткою про виконання вироку в частині конфіскації майна тому суду, який по­становив цей вирок. У подальшому, після реалізації конфіскованого майна, фінансові органи також направляють до суду інформацію, яка підтверджує ви­конання вироку в частині конфіскації майна і, зокрема, про суму, виручену від реалізації майна.

Стаття 49. Майно, що підлягає конфіскації

1. Конфіскації підлягає майно, що є власністю засудженого, в тому числі його частка у спільній власності, статутному фонді суб’єктів господарської ді­яльності, гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також май­но, передане засудженим у довірче управління.

2. Не підлягає конфіскації майно, що належить засудженому на правах приватної власності чи є його часткою у спільній власності, необхідне для за­судженого та осіб, які перебувають на його утриманні. Перелік такого майна визначається законом України.

3. Спори, пов’язані з конфіскацією майна, вирішуються в порядку, вста­новленому законом.

1. Як правило, конфіскації підлягає лише те майно засудженого, яке було придбане до винесення вироку і набрання ним чинності. Разом з тим, при при­значенні судом додаткового покарання у виді конфіскації майна можуть мати місце випадки, коли засуджений з метою уникнути конфіскації за допомогою різних способів намагається приховати своє майно. Зокрема, можуть мати місце випадки, коли майно засудженого, котре підлягає конфіскації, може бути ви­явлено і після виконання вироку в частині конфіскації майна. Як було роз’яс­нено судам у п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990 р. № 11 «Про практику застосування судами України процесуального за­конодавства при вирішенні питань, пов'язаних із виконанням вироків» (з по­дальшими змінами), в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним за­конодавством, вони можуть за поданням державного виконавця або прокуро­ра вирішити питання про звернення конфіскації на додатково виявлене майно засудженого, яке придбане до винесення вироку і підлягає за законом конфіс­кації, а також на майно, яке було придбане хоча б і після винесення вироку, але на гроші чи за рахунок майна, які підлягають конфіскації за вироком, у ви­падках, коли не закінчився строк давності виконання вироку.

2. Стаття, що коментується, містить застереження про те, що не підлягає конфіскації майно, котре належить засудженому на правах приватної власнос­ті чи є його часткою у спільній власності, необхідне для засудженого та осіб, які перебувають на його утриманні. У цій же статті закріплена норма, яка ви­значає, що перелік такого майна встановлюється законом України. Детальний перелік такого майна передбачений у додатку до КК України «Перелік майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком».

3. У Переліку встановлюється, що не підлягають конфіскації такі види май­на та предмети, що належать засудженому на правах особистої власності, не­обхідні для засудженого та осіб, які перебувають на його утриманні:

а) жилий будинок з господарськими будівлями в сільській місцевості, якщо засуджений та його сім'я постійно в ньому проживають;

б) носильні речі та предмети домашнього вжитку, необхідні засудженому і особам, які перебувають на його утриманні:

— одяг — на кожну особу одне літнє або осіннє пальто, одне зимове пальто або кожух, один зимовий костюм (для жінок — дві зимові сукні), один літній костюм (для жінок — дві літні сукні), головні убори, по одному на кожний се­зон. Для жінок, крім того, дві літні хустки і одна тепла хустка (або шаль);

— взуття в кількості однієї пари шкіряної, однієї пари гумової і пари валя­нок на кожну особу;

— білизна у кількості двох змін на кожну особу;

— постіль (матрац, подушка, два простирадла, дві наволоки, ковдра) і два особисті рушники на кожну особу;

— необхідний кухонний посуд;

— меблі — по одному ліжку та стільцю (або табуретці) на кожну особу, один стіл, одна шафа і одна скриня на сім'ю.