Розділ V Президент України

Відсутність у коментованій статті вказівки на процедуру юридичного оформлення початку й закінчення періоду тимчасового виконання обов’язків є свідченням того, що Прем’єр-міністр здійснює їх безпосередньо за Конституцією та їх виконання не потребує санкціонування з боку Верховної Ради України.

За змістом коментованої статті у разі дострокового припинення повноважень Президента України Прем’єр-міністр стає не новим главою держави, а лише тимчасово виконуючим його повноваження, і то в обмеженому обсязі, тобто можна говорити про те, що у випадку вакантності посади глави держави на підставах, передбачених статтями 108—111 Конституції України, Прем’єр-міністр України поєднує статус глави уряду зі статусом квазі- Президента України. Перехід обов’язків глави держави до Прем’єр-міністра України не є підставою для складення повноважень Кабінетом Міністрів України та головами місцевих державних адміністрацій.

Оскільки Прем’єр-міністр України, який виконує обов’язки Президента України, не отримує мандат довіри від народу, а приступає до виконання президентських обов’язків автоматично безпосередньо на основі Конституції, то обсяг його компетенції як глави держави є суттєво обмеженим. Коментована стаття містить чіткий перелік повноважень, які Прем’єр-міністр, що виконує обов’язки Президента України, не може здійснювати. Зокрема він не може: звертатися з посланнями до народу та зі щорічними й позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України; призначати всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України відповідно до ст. 156 Конституції, проголошувати всеукраїнський референдум за народною ініціативою; припиняти повноваження Верховної Ради України, якщо протягом 30 днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися; призначати членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняти їхні повноваження на цих посадах; призначати за згодою Верховної Ради України на посаду Генерального прокурора України та звільняти його з посади; призначати половину складу Ради Національного банку України; призначати на посади та звільняти з посад за згодою Верховної Ради України Голову Антимонопольного комітету України, Голову Фонду державного майна України, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України; створювати, реорганізовувати та ліквідовувати міністерства та інші центральні органи виконавчої влади; скасовувати акти Кабінету Міністрів України та акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим; призначати третину складу Конституційного Суду України; нагороджувати державними нагородами; встановлювати президентські відзнаки та нагороджувати ними; здійснювати помилування. Зазначений перелік обмежень є вичерпним.