Розділ IV Верховна Рада України

За нинішньої правової ситуації, зважаючи на відповідні рішення Конституційного Суду України, питання про надання Верховною Радою України згоди на притягнення народного депутата України до відповідальності має вирішуватися в порядку, передбаченому главою 35 Регламенту Верховної Ради України.

Так, ст. 218 Регламенту Верховної Ради України передбачено, що подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата ініціюється відповідно органами досудового слідства і судовими органами. При цьому щодо кожного виду запобіжного заходу подається окреме подання. Подання стосовно народного депутата України повинно бути підтримано і внесено до Верховної Ради України Генеральним прокурором України.

Подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата повинно бути вмотивованим і достатнім, містити конкретні факти і докази, що підтверджують факт вчинення зазначеною в поданні особою суспільно небезпечного діяння, визначеного КК України. У поданні ж про затримання чи арешт повинно бути чітке обґрунтування необхідності затримання чи арешту.

Подання, що не відповідає цим вимогам, Голова Верховної Ради України повертає Генеральному прокурору України, про що має повідомити Верховну Раду України на найближчому пленарному засіданні.

Згідно з Регламентом Верховної Ради України Голова Верховної Ради України зобов’язаний запропонувати народному депутату України, щодо якого внесено подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт, подати протягом п’яти днів письмові пояснення комітету, до предмета відання якого належать питання регламенту, і доручити зазначеному комітету надати висновок щодо відповідного подання.

Комітет, якому доручено надати висновок щодо питання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт, визначає, зокрема, достатність, законність і обґрунтованість подання. Підготовку цього питання комітет здійснює в терміновому порядку, але в строк не більш як 20 днів. На засідання комітету обов’язково запрошується депутат, стосовно якого внесено подання. Відсутність запрошеного депутата на засіданні відповідного комітету без поважних причин не є перешкодою для розгляду питання і прийняття рішення комітетом. У засіданнях комітету повинен брати участь Генеральний прокурор України чи особа, яка тимчасово виконує обов’язки Генерального прокурора України.

Комітет у разі необхідності може витребувати додаткові матеріали справи, заслухати пояснення осіб за клопотанням особи, стосовно якої внесено подання.

У разі відсутності достатніх доказів щодо обґрунтування подання Голова Верховної Ради України має право повернути його разом із вмотивованим висновком комітету Генеральному прокурору України з пропозицією подати додаткові обґрунтування. У такому разі комітет зупиняє перевірку, про що повідомляється Голова Верховної Ради України, який інформує про це Верховну Раду України. Подання залишається без розгляду до дня надходження до комітету матеріалів, які ним вимагаються, або вмотивованої відповіді.

Верховна Рада України має розглядати на пленарному засіданні внесене подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата у визначений нею день, але не пізніше семи днів з дня подання відповідного висновку комітетом.

Розгляд відповідного питання згідно із законом починається з інформації головуючого на пленарному засіданні Верховної Ради України про подання, що надійшло, проведену роботу щодо підготовки висновку комітету, до предмета відання якого належить підготовка висновку щодо внесеного подання. Також на пленарному засіданні головуючий оголошує внесене подання.

Процедура розгляду подання передбачає надання слова (до 30 хвилин) Генеральному прокурору України (для відповідей на запитання представників депутатських фракцій, народних депутатів) та народ ному депутату, стосовно якого внесено подання (для пояснення). Якщо на пленарному засіданні Верховної Ради України буде встановлено, що народний депутат, стосовно якого внесено подання, відмовляється від дачі пояснень, Верховна Рада України може розглянути питання про надання згоди на притягнення його до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт без пояснень.

На пленарному засіданні висновок комітету оголошує його голова або визначений комітетом представник комітету. Обговорення питання здійснюється за процедурою, визначеною ст. 30 Регламенту Верховної Ради України.

Відповідно до змісту подання головуючий на пленарному засіданні ставить на голосування питання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата.

Рішення про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт приймається Верховною Радою України відкритим поіменним голосуванням більшістю голосів народних депутатів від її конституційного складу і оформляється постановою Верховної Ради України. Рішення парламенту про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт не переглядаються, крім випадку виявлення обставин, що не були відомі Верховній Раді України під час розгляду відповідного подання.

Про прийняте рішення Голова Верховної Ради України негайно повідомляє Генерального прокурора України.

У коментованій статті Конституції України положення про затримання і арешт не виокремлюється лише як кримінально- процесуальні запобіжні заходи. Оскільки затримання як адміністративно-процесуальний захід, а арешт як вид адміністративного стягнення обмежують право на свободу та особисту недоторканність народного депутата України, Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 26 червня 2003 р. № 12-рп дійшов висновку, що адміністративне затримання та адміністративний арешт визначаються частиною третьою статті 80 Конституції України і не можуть бути застосовані без згоди Верховної Ради України. При цьому затримання чи арешт народного депутата України можливі за згодою Верховної Ради України незалежно від наявності її згоди на притягнення цього народного депутата України до кримінальної відповідальності.

Стаття 81.

Повноваження народних депутатів України припиняються одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України.

Повноваження народного депутата України припиняються достроково у разі:

1) складення повноважень за його особистою заявою;