Розділ XIV Прикінцеві положення

При цьому необхідно врахувати, що негайно набувають чинності й такі конституційні норми, які для своєї реалізації передбачають прийняття законів України. Наприклад, частина п’ята статті 82 Конституції України передбачає: «Порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України та законом про регламент Верховної Ради України». Хоча реалізація цієї конституційної норми передбачає прийняття окремого закону України (закону про регламент Верховної Ради України), проте набуття нею чинності відразу після прийняття Конституції виявляється в покладанні обов’язку на відповідних суб’єктів щодо розробки, подання та схвалення такого закону, причому цей обов’язок виникає саме з моменту набуття чинності Конституцією України. Іншими словами, будь-яка конституційна норма є діючою, тобто такою, що здійснює регулятивний вплив на суспільні відносини.

Уже в процесі прийняття Конституції Верховною Радою відзначалася необхідність прийняття для її реалізації 47 законів України. Організаційна діяльність щодо реалізації бланкетних норм Конституції України розпочалася органами державної влади негайно після набуття нею чинності. 8 липня 1996 р. Кабінет Міністрів України видав перше розпорядження в цьому напрямі — «Про підготовку в першочерговому порядку проектів законів України у зв’язку з прийняттям Конституції України», яким передбачалося терміново підготувати Закон про Кабінет Міністрів України та ще 4 проекти законів України. Проте 13 серпня 1996 р. ще одним розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про перелік проектів законів, які необхідно розробити у зв’язку із прийняттям Конституції України» передбачалася розробка вже 56 проектів законів України.

Крім наведеного, набуття Конституцією України чинності 28 червня 1996 р. означає, що з цього моменту її норми безпосередньо застосовуються судами, іншими правозастосовними органами. У частині третій ст. 8 Конституції України окремо зауважується таке правило відносно прав і свобод людини і громадянина: «Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується».

Винятки із загального правила початку чинності норм Конституції України в день її прийняття встановлені у розд. XV «Перехідні положення». При цьому набуття чинності відповідними нормами відстрочується або певним строком, або настанням іншого юридичного факту (прийняття того чи іншого закону в зазначений строк, введення національної валюти тощо).

Стаття 161.

День прийняття Конституції України є державним святом — Днем Конституції України.

Прийняття Верховною Радою України Конституції України — першої Конституції незалежної держави — 28 червня 1996 р. зробило цей день особливим в історії Українського народу. Тим більше, що саме цього дня Конституція України відповідно до її статті 160 набула чинності. Значення дня прийняття Конституції України отримало відображення в змісті Основного Закону — коментована ст. 161 Конституції України передбачає, що день її прийняття «є державним святом — Днем Конституції України».

Жоден інший святковий (неробочий) день не вказується в тексті Конституції України, що також додає значущості Дню Конституції як державному святу. Необхідно також завважити, що в Україні «державні свята» встановлюються згідно зі ст. 92 Конституції виключно законами України.

Верховна Рада України з цією метою схвалила Закон України «Про внесення доповнення до статті 73 Кодексу законів про працю України», яким до переліку святкових днів було внесено цифри і слова «28 червня — День Конституції України». При цьому законодавець не встановив особливостей «державного свята» порівняно з іншими святковими днями, передбаченими частиною першою статті 73 Кодексу законів про працю України.

День Конституції України вважається неробочим днем. Згідно з частиною третьою ст. 73 Кодексу законів про працю України цього дня «допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови (безперервно діючі підприємства, установи, організації), роботи, викликані необхідністю обслуговування населення». Визначалося також, що «допускаються роботи із залученням працівників у випадках та в порядку, передбачених ст. 71 цього Кодексу» та компенсації за роботу цього дня «відповідно до статті 107 цього Кодексу». Крім іншого, ст. 107 вказаного Кодексу передбачає, що на бажання працівника, який працював у святковий день, «йому може бути наданий інший день відпочинку».

У період перебування українських земель у складі СРСР, незважаючи на схвалення в умовах Радянської України чотирьох конституцій, свято Дня Конституції не відзначалося на рівні республіки. Проте така традиція існувала на союзному (федеральному) рівні в СРСР. День прийняття Конституції СРСР 1936 р. відзначався 5 грудня, а після схвалення Конституції СРСР 1977 р. цей день було перенесено на 7 жовтня. У сучасних державах ставлення до Дня прийняття Конституції є різним. Наприклад, у Російській Федерації починаючи з 2005 р. День Конституції (12 грудня) уже не вважається неробочим днем.

В Україні вперше День Конституції було відзначено в першу річницю схвалення Основного Закону — 28 червня 1997 р., причому комплекс організаційних заходів з цієї нагоди був широким і включав від випуску пам’ятної монети «Перша річниця Конституції України» до оголошення амністії. З того часу вже склалася традиція відзначання Дня Конституції України, котра передбачає низку заходів на державному та місцевому рівнях, зокрема: покладання квітів до пам’ятних знаків та пам’ятників видатним діячам українського державотворення, борцям за свободу і незалежність України у містах Києві та Севастополі, обласних та районних центрах, інших населених пунктах; проведення науково- практичних конференцій, «круглих столів», інших заходів за участю представників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, політичних партій, народних депутатів України, діячів науки та культури; організацію та проведення у закладах культури, закладах для дітей і молоді, військових частинах тематичних заходів, спрямованих на виховання правової культури, поширення знань про конституційні права і свободи людини і громадянина, отримання знань з історії та розвитку українського державотворення, а також про діяльність його видатних діячів.

Відповідно до Указу Президента України «Про День Державного Прапора України» від 23 серпня 2004 р. №987/2004 р. у День Конституції України органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об’єднання громадян установлюють (вивішують) Державний Прапор України.

Міністерство закордонних справ України, крім того, забезпечує проведення закордонними дипломатичними установами України заходів із нагоди Дня Конституції України із залученням до участі в них представників української громадськості за кордоном.