Розділ «КНИГА П’ЯТА ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО»

1. Подання учасником конкурсу речі на конкурс не припиняє його право власності на цю річ.

Умова конкурсу, за якою засновник конкурсу не повертає його учаснику річ, подану на конкурс, є нікчемною.

2. Засновник конкурсу може залишити у себе річ, подану на конкурс, лише за згодою учасника конкурсу. Якщо учасник конкурсу протягом місяця від дня оголошення його результатів не пред’явив вимогу про повернення йому речі, поданої на конкурс, вважається, що засновник конкурсу має право подальшого володіння нею.

Учасник конкурсу має право у будь-який час пред’явити вимогу про повернення йому речі, поданої на конкурс.

3. Якщо річ, подана на конкурс, не була подарована засновникові конкурсу або куплена ним, він може набути право власності на неї відповідно до статті 344 цього Кодексу (набувальна давність).

1. Подання речі на конкурс не може вести до передання засновнику конкурсу права власності на цю річ. Якщо умовами конкурсу передбачено перехід до засновника конкурсу права власності на річ, яка подана на конкурс, така умова є нікчемною. Нікчемною є і будь-яка інша умова про те, що річ, подана на конкурс, залишається у засновника конкурсу на будь-якій іншій підставі.

Лише за наявності згоди учасника, який подав річ на конкурс, засновник конкурсу може залишити річ у своєму володінні. Тут (в ч. 2 ст. 1157 ЦК) законодавець невдало зазначив на «лише», оскільки у випадках, коли учасник конкурсу не забирає річ, подану на конкурс, нерозумно було б робити висновок про те, що засновник конкурсу не має права володіти річчю, хоч би з метою її збереження. Отже, засновник конкурсу має право залишити річ у своєму володінні не тільки за наявності згоди учасника конкурсу, який подав цю річ на конкурс, а й у випадках, коли учасник не забрав свою річ. В останньому випадку засновник конкурсу має вважатися зобов’язаним зберігати річ. Через місяць після оголошення результатів конкурсу у засновника конкурсу виникає речове право — право володіння. Він і до цього мав таке право, але тоді воно мало інший характер. Виникнення у засновника конкурсу права володіння не позбавляє учасника конкурсу права власності на річ, подану на конкурс.

Він може витребувати її з володіння засновника конкурсу без обмеження позовною давністю, оскільки, володіючи річчю, засновник конкурсу не порушував право власності, а здійснював своє власне право, передбачене ч. 2 ст. 1157 ЦК. Лише при відмові засновника конкурсу виконати вимогу учасника конкурсу про повернення речі право власності учасника порушується. З дня, коли засновник конкурсу відмовився виконати цю вимогу, починається перебіг позовної давності. У цьому разі строк для захисту права власності учасника конкурсу обмежується позовною давністю.

2. Якщо річ залишилась у засновника конкурсу, він може набути право власності зі спливом набувальної давності.

ГЛАВА 79 ВЧИНЕННЯ ДІЙ В МАЙНОВИХ ІНТЕРЕСАХ ІНШОЇ ОСОБИ БЕЗ ЇЇ ДОРУЧЕННЯ

Стаття 1158. Право на вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення

1. Якщо майновим інтересам іншої особи загрожує небезпека настання невигідних для неї майнових наслідків, особа має право без доручення вчинити дії, спрямовані на їх попередження, усунення або зменшення.

2. Особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов’язана при першій нагоді повідомити її про свої дії. Якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, надалі до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір.

3. Якщо особа, яка розпочала дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, не має можливості повідомити про свої дії цю особу, вона зобов’язана вжити усіх залежних від неї заходів щодо попередження, усунення або зменшення невигідних майнових наслідків для іншої особи. Особа, яка вчиняє дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов’язана взяти на себе всі обов’язки, пов’язані із вчиненням цих дій, зокрема обов’язки щодо вчинених правочинів.

1. Вчинення дій, про які йдеться у ст. 1158 — 1160 ЦК, є правом особи. Але реалізація цього права веде до виникнення на стороні цієї особи відповідного зобов’язання. Воно включає до свого змісту обов’язок при першій нагоді повідомити особі, в інтересах якої здійснюються дії без доручення, про здійснення цих дій. «При першій нагоді», з урахуванням принципу розумності, слід тлумачити як «негайно при появі можливості».

2. Схвалення особою, в майнових інтересах якої були здійснені дії, цих дій, дає підстави застосування до відносин сторін положень про відповідний договір.

3. За відсутності можливості повідомити особу, в майнових інтересах якої були вчинені дії, про ці дії, особа, що розпочала такі дії, зобов’язана вжити подальших залежних від неї заходів з метою попередження, усунення або зменшення невигідних майнових наслідків для іншої особи. Зокрема особа, що розпочала дії в майнових інтересах іншої особи, зобов’язана від свого імені вчинити необхідні правочини.

Стаття 1159. Надання звіту про вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення

1. Особа, яка вчинила дії в інтересах іншої особи без її доручення, зобов’язана негайно після закінчення цих дій надати особі, в майнових інтересах якої були вчинені дії, звіт про ці дії і передати їй усе, що при цьому було одержано.

1. На особу, яка без доручення вчинила дії в майнових інтересах іншої особи, покладається обов’язок негайно після закінчення цих дій надати звіт про ці дії та передати усе, що при цьому було одержано, особі, в інтересах якої були вчинені дії.