Розділ «КНИГА ЧЕТВЕРТА ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ»

1. Як і стосовно більшості об’єктів інтелектуальної власності щодо власників сорту рослин і породи тварин встановлюється, що вони мають право на використання сорту рослин, породи тварин, які визнані придатними для поширення в Україні.

2. Використання сорту рослин полягає в: 1) виробництві або відтворенні (розмноженні) матеріалу сорту; 2) доведенні матеріалу сорту до кондиції з метою розмноження;

3) пропонування матеріалу сорту до продажу; 4) продажу або введенні іншим способом в комерційний обіг матеріалу сорту; 5) вивезенні матеріалу сорту за межі митної території України; 6) ввезенні матеріалу сорту на територію України; 7) зберіганні матеріалу сорту в цілях використання в будь-який із зазначених вище способів. Без дозволу власника сорту рослин ніхто не може зазначеними способами використовувати матеріал сорту. Право власника давати такий дозвіл є виключним. Воно поширюється також щодо сортів, які є похідними, або які нечітко відрізняються від сорту власника, або виробництво яких потребує багаторазового використання сорту власника (ч. 2, 3 Закону «Про захист прав на сорти рослин»).

3. Майнове право власника сорту може бути внеском до статутного чи складеного капіталу юридичної особи, використовуватись у спільній діяльності. Воно може бути предметом застави.

4. Очевидно, у такі ж чи інші подібні способи можуть використовуватись і майнові права інтелектуальної власності на породи тварин за умови, що вони будуть засвідчені відповідними документами.

5. Власникові сорту рослин, породи тварин належить виключне право дозволяти використання сорту рослин, породи тварин. Дозвіл (ліцензія) на використання сорту рослин видається шляхом укладення ліцензійного договору.

6. Спеціально зазначається на право власника сорту заповісти своє майнове право на сорт (ч. 2 ст. 40 Закону «Про захист прав на сорти рослин» [185]). Це не перешкоджає спадкуванню майнових прав на сорт рослин за законом в порядку, що встановлений законодавством про спадкування.

7. Стосовно майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин встановлена низка правил, що обмежують ці права власника сорту або надають право використання сорту за певних умов іншим особам (ст. 43 — 47 Закону «Про захист прав на сорти рослин»).

За умови воєнного чи надзвичайного стану Кабінет Міністрів може видати на строк до чотирьох років примусову ліцензію визначеній ним особі з мотивів суспільної необхідності з виплатою власникові сорту відповідної компенсації. Кабінету Міністрів навіть надається право вимагати від власника сорту надати на прийнятних фінансових умовах у розпорядження ліцензіата матеріал для розмноження сорту в обсягах, достатніх для належного здійснення прав, наданих ліцензією.

8. Правова конструкція вичерпання виключного права автора сорту рослин (ст. 45 названого Закону) стосується не сорту рослин, а матеріалу сорту, який (матеріал) власник сорту продав чи передав на іншій правовій підставі.

9. Визнається право попереднього користування сортом рослин за особою, яка до дати, яка вважається датою подання заявки, в інтересах свого господарства або ділової практики добросовісно використовувала в Україні згодом заявлений сорт або здійснила для цього ефективну і серйозну підготовку.

Виключне право власника не поширюється на дії будь-якої особи щодо матеріалів сорту, що охороняється, якщо вони здійснені як приватні та з некомерційними цілями, в експериментальних цілях, з метою створення інших сортів на основі сорту, що охороняється.

Стаття 488. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин

1. Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом, є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону.

2. Законом можуть бути встановлені умови тимчасової чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин до набрання ними чинності відповідно до частини першої цієї статті.

3. Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин спливає через тридцять років, а щодо дерев та винограду — через тридцять п’ять років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком державної реєстрації цих прав.

4. Чинність виключних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин може бути припинено достроково або поновлено у випадках та у порядку, встановлених законом.

5. Право на поширення сорту рослин, породи тварин є чинним з дати, наступної за датою його державної реєстрації, та діє безстроково за умови підтримання чинності цього права відповідно до закону.

6. Чинність виключних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин може бути припинено достроково або поновлено у випадках та у порядку, встановлених законом.

1. Майнові права на сорт рослин, породу тварин мають бути засвідчені патентом. Це законодавець послідовно підкреслює в п. 2 ст. 485, ч. 1 ст. 487 і ч. 1 ст. 488 ЦК. Зазначені майнові права є чинними з дня, наступного за днем їх (тобто прав) державної реєстрації. Стосовно майнових прав на сорти рослин це узгоджується зі ст. 33 Закону «Про захист прав на сорти рослин», що передбачає державну реєстрацію сорту в Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні, та державну реєстрацію прав на сорт в Державному реєстрі прав власників сортів рослин (стисло він називається Реєстром патентів). Державна реєстрація прав на сорт здійснюється на підставі рішення Держсортслужби після сплати заявником державного мита за реєстрацію права на сорт.