Розділ «КНИГА ДРУГА ОСОБИСТІ НЕМАЙНОВІ ПРАВА ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ»

6. Надання фізичній особі психіатричної допомоги здійснюється відповідно до закону.

1. У статті, що коментується, закріплюється право фізичної особи на надання медичної допомоги. Згідно зі ст. 38 Основ законодавства України про охорону здоров'я надається кожному пацієнту навіть право, коли це виправдано станом його здоров'я, бути прийнятим у будь-якому державному лікувально-профілактичному закладі за своїм вибором. Правда, робиться застереження про те, що цей заклад повинен мати можливість забезпечити відповідне лікування. При тлумаченні ч. 1 ст. 284 ЦК слід ураховувати викладене в п. 2 коментаря до ст. 283 ЦК.

2. З чотирнадцяти років за фізичною особою визнається право на вибір лікаря та методів лікування відповідно до його рекомендацій. Більш реально в ст. 38 Основ законодавства України про охорону здоров'я зазначається, що вільний вибір лікаря можливий за умови, якщо останній може запропонувати свої послуги.

3. Порядок надання психіатричної допомоги особам визначається Законом «Про психіатричну допомогу» [148].

Стаття 285. Право на інформацію про стан свого здоров'я

1. Повнолітня фізична особа має право на достовірну і повну інформацію про стан свого здоров'я, у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються її здоров'я.

2. Батьки (усиновлювачі), опікун, піклувальник мають право на інформацію про стан здоров'я дитини або підопічного.

3. Якщо інформація про хворобу фізичної особи може погіршити стан її здоров'я або погіршити стан здоров'я фізичних осіб, визначених частиною другою цієї статті, зашкодити процесові лікування, медичні працівники мають право дати неповну інформацію про стан здоров'я фізичної особи, обмежити можливість їх ознайомлення з окремими медичними документами.

4. У разі смерті фізичної особи члени її сім'ї або інші фізичні особи, уповноважені ними, мають право бути присутніми при дослідженні причин її, смерті та ознайомитись із висновками щодо причин смерті, а також право на оскарження цих висновків до суду.

1. За загальним правилом, повнолітня фізична особа має право на достовірну та повну інформацію про стан свого здоров'я. Із ч. 2 ст. 285 ЦК випливає, що таке право має тільки дієздатна особа. Це право передбачає надання фізичній особі можливості ознайомлення з відповідними медичними документами. Право на інформацію про стан здоров'я дитини або підопічного надається батькам (усиновлювачам), опікуну, піклувальнику. Статтею 39 Основ законодавства України про охорону здоров'я покладає на лікаря обов'язок пояснити пацієнтові в доступній формі стан його здоров'я, мету запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, в тому числі наявність ризику для життя і здоров'я.

2. Частина друга визначає умови, за наявності яких медичні працівники одержують право дати неповну інформацію про стан здоров'я фізичної особи та обмежити можливість ознайомлення з окремими медичними документами. У цьому разі лікар інформує членів сім'ї або законного представника пацієнта, враховуючи особисті інтереси хворого. Таким же чином лікар повинен діяти, коли пацієнт перебуває в непритомному стані (ст. 39 названих Основ).

3. Частина 4 ст. 285 ЦК буде застосовуватись за умови більш детального регулювання відповідних відносин. Але чинне законодавство не регулює відносин, що стосуються присутності членів сім'ї фізичної особи або інших фізичних осіб, уповноважених ними, при дослідженні причин смерті та ознайомлення з висновками щодо причин смерті. Стаття 72 Основ законодавства України про охорону здоров'я [69] встановлює випадки, коли патологоанатомічні розтини є обов'язковими, але не передбачає присутності при цьому членів сім'ї.

Стаття 286. Право на таємницю про стан здоров'я

1. Фізична особа має право на таємницю про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні.

2. Забороняється вимагати та подавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування фізичної особи.

3. Фізична особа зобов'язана утримуватися від поширення інформації, зазначеної у частині першій цієї статті, яка стала їй відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків або з інших джерел.

4. Фізична особа може бути зобов'язана до проходження медичного огляду у випадках, встановлених законодавством.

1. Стаття 286 ЦК відповідно до букви та духу Конституції [1] розширює життєву сферу фізичної особи, що визначається приватною та захищається приватно-правовими засобами. Формулюється пряма заборона вимагати та подавати за місцем праці та навчання інформацію про діагноз та методи лікування фізичної особи. Це потребує внести відповідні зміни до законодавства, що стосується порядку видачі лікарняних листків, довідок про стан здоров'я. Чинна Інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності [363] лише надає лікареві право з деонтологічних міркувань змінити формулювання діагнозу в листку непрацездатності.

2. На будь-яку особу покладається обов'язок утримуватися від поширення інформації про звернення фізичної особи за медичною допомогою, про стан її здоров'я, про діагноз та відомості, що одержані під час медичного обстеження, незалежно від того, із якого джерела були отримані ці відомості.

3. З метою забезпечення таємниці про стан здоров'я за бажанням особи, яка звернулася до закладу охорони здоров'я для проведення медичного огляду, такий огляд може бути проведений анонімно (ст. 8 Закону «Про запобігання захворювання на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення» [123]).