Розділ «КНИГА ПЕРША ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ»

1. У цій статті сформульована норма адміністративного права, що покладає на кожного обов'язок повідомляти орган опіки та піклування про фізичну особу, яка потребує опіки або піклування. Оскільки юридична відповідальність за невиконання цього обов'язку не встановлена, сам цей обов'язок значною мірою втрачає юридичній зміст. Пункт 2.5 Правил опіки та піклування встановлює перелік установ та осіб, які повинні повідомляти про осіб, що потребують опіки та піклування (близькі родичі, житлові організації, установи освіти, органи у справах сім'ї та молоді, неповнолітніх, органи внутрішніх справ, соціального захисту, реєстрації актів громадянського стану, нотаріальні контори, суди, лікувально-профілактичні установи психіатричного профілю).

Стаття 58. Фізичні особи, над якими встановлюється опіка

1. Опіка встановлюється над малолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

1. Стаття 58 ЦК визначає осіб, над якими може встановлюватись опіка. Такими особами є малолітні (віком до чотирнадцяти років) фізичні особи, які позбавлені батьківського піклування, та особи, визнані судом недієздатними (ст. 39 ЦК).

2. Позбавленими батьківського піклування вважаються діти, батьки яких померли, невідомі, визнані судом безвісно відсутніми чи померлими. Позбавленими батьківського піклування вважаються також діти, батьки яких (чи один із них) живі, але позбавлені батьківських прав, або прийнято рішення про відібрання дитини, або батьки визнані недієздатними, обмежено дієздатними, понад шість місяців не можуть займатися вихованням своїх дітей (засуджені до позбавлення волі, інваліди I, II груп), понад шість місяців не проживають з дитиною і не беруть участі в її вихованні, що підтверджується актами, складеними органами внутрішніх справ, відмовились від дітей, виїхали на постійне проживання або на постійну роботу за кордон, перебувають в довготривалому відрядженні, перебувають під слідством (п. 22 Правил опіки та піклування).

Стаття 59. Фізичні особи, над якими встановлюється піклування

1. Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена.

1. Над неповнолітніми особами (віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) може встановлюватись піклування, якщо вони позбавлені батьківського піклування, яке визначається відповідно до п. 22 Правил опіки та піклування. Піклування встановлюється також над особами, що визнані судом обмежено дієздатними (ст. 36, 37 ЦК).

Стаття 60. Встановлення опіки та піклування судом

1. Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

2. Суд встановлює піклування над фізичною особою у разі обмеження її цивільної дієздатності і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

3. Суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

4. Суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

(У ред. від 03.03.2005)

1. За результатами розгляду справи про визнання особи недієздатною, якщо суд приймає рішення про це, він вирішує і питання про встановлення опіки. Одночасно суд за поданням органу опіки та піклування призначає опікуна.

2. При прийнятті рішення про визнання громадянина обмежено дієздатним суд одночасно вирішує питання про встановлення піклування, а також призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

3. До компетенції суду належить також вирішення питання про встановлення опіки над малолітньою особою та про встановлення піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вони позбавлені батьківського піклування (п. 2.2 Правил опіки та піклування [333]). При цьому суд також призначає опікуна або піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

Стаття 61. Встановлення опіки та піклування органом опіки та піклування

1. Орган опіки та піклування встановлює опіку над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою, крім випадків, встановлених частинами першою та другою статті 60 цього Кодексу.

1. Встановлення опіки над малолітніми та піклування над неповнолітніми, якщо це не віднесено до компетенції суду, відноситься до компетенції органів опіки та піклування. Про це має бути виданий розпорядчий акт (рішення виконкому сільської, селищної, міської, районної в місті ради; розпорядження районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації). Цим же або іншим розпорядчим актом призначається опікун (піклувальник). Опікуну (піклувальнику) видається посвідчення встановленого зразка (п. 3.1 Правил опіки та піклування), в тому числі у випадках, коли опікун (піклувальник) призначаються судом.