Розділ «Огляди досліджуваних рішень Європейського суду з прав людини»

Немає застосування даного рішення судами.

Найден проти України, № 16474/03, 14 жовтня 2010 року

Фактичні обставини справи: 17 квітня 2003 року заявник вперше написав до Суду та 30 серпня отримав формуляр заяви. В листах до Суду заявник стверджував, що працівники Донецького слідчого ізолятору відмовлялися відправляти листи чи суттєво затримували відправку цих листів, в тому числі формуляра заяви, адресованої Суду, відмовлялися надати йому копії документів, які він хотів надати Суду, а також чинили на нього психологічний тиск, щоб він не скаржився на адміністрацію слідчого ізолятору. Суд попросив заявника листом від 7 липня 2006 року надати Суду ряд копій документів у справі. Заявник звернувся до Апеляційного суду Донецької області з проханням надати йому копії запитуваних Судом документів. Національний суд 14 серпня відмовив заявникові. Відповіді на другу своє звернення заявник не отримав, а на третю подібну заяву замісник голови цього суду відповів, що він немає права на отримання копій матеріалів справи, оскільки його засудження є остаточним.

Суд встановив, що влада не надала заявнику можливості отримати копії документів, на яких він повинен був обґрунтувати свою заяву, що склало невиправдане втручання в здійснення її права на індивідуальну скаргу та втручання в кореспонденцію заявника було незаконним.

Представник заявника в Суді: адвокат Аркадій Бущенко.

Суд визнав порушення статті 34 Конвенції.

Норми національного законодавства, що пов’язані із рішенням: статті 43, 48, 218, 219, 222, 255, 349, 362, 384 Кримінально-процесуального кодексу України, статті 32, 33 Закону України «Про інформацію», Положення про розгляд в апеляційних судах і місцевих судах загальної юрисдикції, прийняті Державною Судовою Адміністрацією 6 січня і 27 червня 2006 року, Правила внутрішнього розпорядку виправних установ, затверджені Державним департаментом з питань виконання покарань 25 грудня 2003 року.

Основні тези:

«За певних обставин державні органи можуть бути зобов'язані надати заявникам копії документів, необхідних для розгляду їх заяв. Таке зобов'язання виникає у разі особливої уразливості і залежності заявників, які не можуть отримати документи, необхідні для їх справи» (§ 63)

Посилання:

Текст рішення ЄСПЛ (англ.) — http://hudoc.echr.coe.int/eng? i=001–100941

Переклад рішення ЄСПЛ (рос.) — http://precedent.in.ua/index.php? id=1287792058

Рішення національних судів із вдалим застосуванням рішення ЄСПЛ:

Немає застосування даного рішення судами.

Захист власності

Карабет та інші проти України, № 38906/07, 52025/07, 17 січня 2013 року (див. Заборона катувань)

Коваль та інші проти України, № 22429/05, 15 листопада 2012 року (див. Безпідставне тримання під вартою)

Свобода пересування

Джаксибергенов проти України, № 12343/10, 10 лютого 2011 року

Фактичні обставини справи: з 1998 заявник співпрацював з представниками опозиції до уряду Казахстану. В 2004 році він залишив Казахстан, але продовжував з ними комерційну співпрацю, зокрема, з «Банком ТуранАлем». В лютому 2009 року цей банк був націоналізований із-за складного фінансового становища, а 25 березня Генеральна прокуратура Казахстану порушила кримінальну справу щодо заявника та керівництва «Банку ТуранАль» за звинуваченням їх у привласненні грошових коштів організованою групою в особливо великих розмірах. Того ж дня Медеуський районний суд міста Алмати виніс постанову про взяття заявника під варту. Заявника було оголошено в національний та міжнародний розшук. 8 липня 2009 року влада Казахстану звернулася до України з проханням видати їм заявника. У відповідь Генеральна прокуратура України 15 лютого 2010 року винесла рішення про тимчасове обмеження виїзду заявника за межі України без вказівки на які-небудь строки, а також повідомивши 11 березня владу Казахстану про тимчасові заходи, прийняті Європейським судом відносно заявника. Генеральна прокуратура Казахстану завірила Україну в тому, що до заявника буде забезпечено доступ представників дипломатичного представництва України в Казахстані без здійснення нагляду за такими зустрічами, а також ці представники зможуть слідкувати за ходом розслідування щодо заявника, бути присутніми на судовому засіданні та бути повідомленими про остаточне судове рішення.