Розділ «Лідери рейтингу «Precedent UA — 2015»»

Складність у застосуванні рішень ЄСПЛ для мене у тому, що, по-перше, — це величезний масив судової практики, яка постійно змінюється. Європейський суд приймає багато рішень, і дуже складно відшукати серед них ті справи, які найбільше підходять за своєю фабулою до тієї суперечки, яка перебуває у провадженні. Виходячи із цих моментів, ми намагаємось переважно, якщо і застосовувати практику, то обираємо здебільшого ті рішення, які були прийняті стосовно України. Оскільки ми розуміємо, що специфіка правових систем різних країн може істотно відрізнятися, тому застосовувати ті підходи, що були проголошені щодо інших держав, не завжди доречно при вирішенні справ, які перебувають у провадженні у нас.

Сторони процесу у нашому суді не дуже часто посилаються на практику ЄСПЛ. Здебільшого це стосується справ, предметом яких є оскарження рішень з приводу дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби. Щодо них є перелік конкретних рішень ЄСПЛ, вони загальновідомі, тому і сторона на них посилається і суд їх використовує. Зокрема тут йдеться про справу «Іванов проти України», що стосується соціальних виплат, коли орган державної влади посилається на те, що має недостатнє бюджетне фінансування. У цих категоріях справ сторони досить часто посилаються на практику ЄСПЛ, і відповідно, суд її застосовує. У будь-якому разі суд не може ігнорувати посилання сторони процесу на прецедент ЄСПЛ, навіть якщо воно є не зовсім доречним, ми маємо мотивувати, чому саме.

Апеляційний суд Хмельницької області

Суддя Сергій Бережний: «Україна зобов’язана утримуватися від свавільних дій»

Держава Україна, як цілісне та комплексне утворення зобов’язана утримуватися від свавільних дій, забезпечуючи неухильне дотримання принципу публічного права, «органи державної влади зобов’язані діяти лише у спосіб, передбачений законом», а межі дискреційних повноважень органів влади мають бути чітко окреслені межами закону, як матеріального, так і процесуального. Такий доктринальний підхід є фундаментальним з точки зору дотримання прав людини, які передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та судовою практикою Європейського суду з прав людини.

За влучним виразом Джеремі МакБрайда: «Розуміння механізмів тлумачення та застосування норм Конвенції ЄСПЛ в конкретних випадках може слугувати дороговказом національним судам при тлумаченні та застосуванні процесуального законодавства, забезпечуючи тим самим дотримання загалом вимог статті 1 Конвенції, яка гарантує забезпечення державами визначених у ній прав і свобод».

Прикладом застосування практики ЄСПЛ може бути судове рішення Колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справах апеляційного суду Хмельницького області, ухвалене 13 березня 2015 року. Адвокат подав апеляцію в інтересах обвинуваченої ОСОБА_2 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 19 грудня 2014 року. В ході розгляду з'ясувалося, що ОСОБА_5 під вигаданим прізвищем здійснювала оперативну закупку наркотичних засобів. З метою викликати прихильність до себе ОСОБА_2 та виконати доручення правоохоронних органів, ОСОБА_5 перед зустріччю придбав за кошти міліції алкогольні напої, цигарки, торт, які в подальшому передав обвинуваченій. Під час цієї зустрічі ОСОБА_5 також вжив ін'єкційно наркотичні засоби.

З огляду на явно провокативний характер дій правоохоронних органів, а також із врахуванням рішення Європейського суду з прав людини «Делькур проти Бельгії», в якому зазначено — «Хоча зростання рівня злочинності й потребує адекватного реагування, право на справедливий судовий розгляд справи, зокрема на належне здійснення правосуддя, поширюється на всіх осіб незалежно від тяжкості вчинених ними злочинів. Гарантування права на справедливе здійснення правосуддя є однією з правових основ демократичного суспільства, ігнорування цього права не може виправдати поставлену мету», колегія суддів вважає, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення.

На нашу думку,

великий недолік українського правосуддя, який треба усувати, це зведення нанівець ролі Верховного Суду України.

Вірно кажуть, що все пізнається у порівнянні. Раніше, ми мали ідеальну вищу судову інстанцію. Загальний судовий нагляд, який здійснював Верховний Суд давав змогу відправляти правосуддя не тільки якісно, а й однаково по всій державі. Верховний Суд був судом першої інстанції, якщо йшлося про особливо резонансні справи, касаційною інстанцією, а також інстанцією з розгляду справ за нововиявленими обставинами.

На думку зарубіжних колег, ми мали дуже досконалу вищу судову інстанцію, яка не тільки була схожа на кращі світові зразки, а й могла поділитися цінним досвідом. На жаль, її повноваження зменшили, що негативно вплинуло на українську систему правосуддя.

Судді Апеляційного суду Хмельницької області є активними учасниками семінарів, тренінгів, навчань щодо застосування практики ЄСПЛ, які проводяться організацією безпеки та співробітництва в Європі та Національною школою суддів України.

У рамках проекту «Гарантування дотримання прав людини при здійсненні правосуддя» запропоновано комплексне навчання спрямоване на застосування Європейської конвенції з прав людини та практики Європейського суду з прав людини для суддів місцевих загальних судів. Заходи проекту зміцнюють спроможності громадянського суспільства України здійснювати моніторинг судового процесу та моніторинг застосування Конвенції та практики Суду національними судами України. Інституціоналізовано навчальні курси та програми, створено мережу експертів установами, що відповідають за навчання суддів.

У місцевих та Апеляційному судді Хмельницької області є збірки рішень ЄСПЛ щодо України. Судді користуються збірником нормативно-правових актів «Офіційний вісник України» та веб-сайтом Міністерства юстиції України. Всі рішення ЄСПЛ за заявами проти України доводяться до відома місцевих судів та Апеляційного суду Хмельницької області. В Апеляційному суді Хмельницької області раз на місяць проводиться вивчення та аналіз рішень ЄСПЛ, з метою недопущення порушень Конвенції.

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Суддя Наталія Зубар: «Наші суди мають активніше застосовувати практику Європейського суду щодо боротьби із дискримінацією»

Згідно із спеціалізацією, яка запроваджена у Вознесенському міськрайонному суді Миколаївської області, моя спеціалізація — це розгляд кримінальних проваджень.

В 2013 році в Україні набрав чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс України, який регулює питання розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень. Однією із прогресивних положень цього Кодексу є наявність в ньому норми, яка зобов’язує українські суди враховувати практику Європейського Суду з прав людини. Так, ч. 5 статті 9 КПК України передбачає, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Сам чинний КПК не називає перелік тих питань, де доцільно застосовувати практику Європейського суду з прав людини, проте частіш за все, ухвалюючи вироки чи ухвали при розгляді справ, мною застосовуються ті рішення Європейського Суду, які стосуються дотримання права підозрюваних та обвинувачених на захист, а також ті рішення, які дозволяють в контексті порушення права особи на захист дати оцінку доказам з точки зору їх належності та допустимості.