Розділ «Лідери рейтингу «Precedent UA — 2015»»

Є певні труднощі в роботі з Кримінально процесуальним кодексом України, який набув чинності в 2012 році, бо він фактично складений із законів різних європейських держав.

Багато суддів, які працювали ще за радянських часів трактують вимоги КПК 2012 року без урахування Європейським норм та принципів.

І це стосується не лише судді, а, на жаль і адвокатів, які в більшості випадків неправильно трактують деякі норми КПК.

Новий КПК України це — великий крок вперед у напрямку спрощення, покращення процесу та його результатів для всіх учасників.

Жоден суддя не може допустити в своїй роботі тих порушень, які вже зазначені в рішеннях ЄСПЛ проти України. Суддя позбавлений можливості на свій розсуд трактувати закон, бо вже існують певні прецеденти і на них потрібно звертати увагу.

Останнім часом більшість рішень Європейського суду проти України — це порушення права на справедливий суд. До 2011‑х років йшлося здебільшого про катування.

Для того, щоб зменшити кількість звернень українців до Європейського суду, треба підвищити рівень знань суддями Європейського законодавства. До того ж, потрібно усунути різність у застосуванні закону. Неоднакове застосування одних і тих самих норм кримінального закону — це різне, відмінне, несхоже тлумачення, розуміння точного змісту (суті) норми кримінального закону. Подібні суспільно небезпечні діяння слід розуміти як два і більше (не менше двох) різних, але схожих між собою суспільно небезпечних діянь, тобто такі суспільно небезпечні діяння, що мають спільні риси, ознаки (схожі за суб’єктним складом, за об’єктивною стороною, формою вини, наслідками тощо).

Крім того, як приклад з практики можу привести кримінальне провадження в якому потерпілі звернулися до Європейського суду у зв’язку з пом’якшенням покарання обвинуваченому за статтею 296 ч. 4 КК України з позбавлення волі на позбавлення волі із застосуванням статей 75, 76 КК України лише з підстав визнання своєї вини обвинуваченим в суді Апеляційної інстанції, без урахування думки потерпілих щодо виду та міри покарання, відшкодування збитків та інших обставин.

Працюючи в суді з 2010 року моя спеціалізація — це розгляд кримінальних справ. В більшості своїх процесуальних рішень я посилаюсь на рішення ЄСПЛ та Конвенцію «Про захист прав людини та основоположних свобод».

Рішення ЄСПЛ я переглядаю в інтернеті, а рішення проти України на сайті Міністерства юстиції, газети «Закон і бізнес». За роки роботи я проходила навчання в школі суддів де неодноразово аналізували рішення ЄСПЛ, крім того на курсах за підтримки USAID. Там ми мали задачі англійською мовою з практичними прикладами рішень європейських судів. Це для мене є більш цікавим, ніж теоретичні розповіді. В ході цих тренінгів кожен з нас мав викласти свою думку з приводу справи, яка розглядалася Європейським судом, не знаючи його рішення. У більшості випадків я переконалася, що мої внутрішні переконання відповідають всім вимогам європейського законодавства.

Я прийшла у суддівство із адвокатів і можу сказати, що сьогодні, на жаль, рівень адвокатури дуже низький. Якщо адвокати і посилаються на рішення ЄСПЛ, то здебільшого на якісь нецікаві та застарілі, які застосовувалися ще за часів нашого старого КПК. Не відрізняються посилання адвокатів також і різноманітністю. Все, на що посилаються захисники, мені дуже добре відомо, мені не потрібно вивчати ці рішення або додатково читати.

Донецький окружний адміністративний суд

Суддя Тетяна Кравченко: «Для нашого регіону дуже актуальним є вирішення суперечок щодо соціальних виплат»

Специфіка нашого суду полягає у тому, що ми не вирішуємо суперечки кримінального чи цивільного судочинства. Переважають у нас суперечки із суб'єктами владних повноважень. Саме тому практика ЄСПЛ допомагає вирішувати процесуальні питання. Це стосується контексту статті 6-ої (право на справедливий суд) в різних аспектах: при вирішені питання щодо підсудності, наявності підстав для повернення справи, відмови у відкритті провадження, при вирішенні питань щодо поважності причин пропуску особою строку для звернення до суду. Тому для повного розуміння і

для недопущення порушення права особи на судовий захист і взагалі на доступ до суду набагато зручніше використовувати практику ЄСПЛ.

Я можу зазначити, що з тих справ, які були у мене у провадженні, коли судове рішення мотивоване посиланням на практику Європейського суду, і коли розгляд якогось процесуального питання і вирішення його відбувається за участі сторін, і є можливість роз'яснити стороні певні положення, то здебільшого такі судові рішення навіть не оскаржуються цією стороною. Бо вона розуміє, у чому полягає питання, і де виникла помилка. Тому застосування практики ЄСПЛ у якості прецедентів є набагато кориснішим, бо людина розуміє, що їй не відмовили у правосудді, не відмахнулися від неї, а обґрунтували своє рішення та зазначили, куди саме їй слід звернутися та що є належним способом захисту. Якщо є пропущений строк, то, виходячи із конвенційних принципів та практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо можливості визнання поважними цих причин, справа вирішується по суті питання.

Я маю декілька шляхів отримання інформації про рішення Європейського суду. Перший — це відповідний розділ на сайті Міністерства юстиції. Користуюся я також і сайтом ЄСПЛ. Є також пошук HUDOC, де досить часто викладаються узагальнення судової практики, підходів, що саме є на розгляді зараз. Крім того, відповідна інформація систематично викладається і на сайті Вищого адміністративного суду, і безпосередньо до нашого суду надходять оглядові листи щодо практики останніх рішень ЄСПЛ. Також певна підбірка судових рішень, які стосуються тих питань, які виникають у практиці, вона у нас збережена, щоб було зручніше нею користуватися. Я систематично стараюся поновлювати її, коли ми проходимо навчання у Національній школі суддів. Дуже корисно було би для нас мати підбірку рішень ЄСПЛ в електронному вигляді. Це би значно зменшило наші часові витрати на підготовку справи.

Виходячи з тих справ, що були у нас у провадженні, я можу сказати, що головна проблема — це забезпечення реального виконання судового рішення, яке було постановлено національним судом. Дуже багато виникає пов'язаних із цим питань та суперечок. Наприклад, нам є підсудними справи з приводу оскаржень рішень щодо дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби. Є також і конвенційні питання щодо порушення статті шостої, і статті тринадцятої Конвенції щодо ефективного судового захисту. У справах про соціальні виплати вже в нас постає порушення статті першої першого протоколу щодо порушення прав особи на її власність та на те майно, яке було присуджене. Якби українські громадяни мали можливість реального, ефективного і своєчасного виконання судових рішень, то вони би у більшості випадків не мали необхідності звертатися до ЄСПЛ.

Я постійно беру участь у різноманітних суддівських тренінгах. Систематично проходжу навчання у Національній школі суддів України. Вони організовуються спільно із Верховним судом та Вищим адміністративним судом України. Підтримку здійснює координатор проектів Організація з безпеки та співробітництва в Європі. Навчання проводиться в різних аспектах: щодо застосування практики ЄСПЛ, застосування Конвенції. Крім того, в суді у нас систематично проводяться наради для суддів. Там ми обговорюємо судову практику — як внутрішньонаціональну, так і рішення ЄСПЛ. Я також намагаюся самостійно відстежувати відповідні зміни. Наприклад, коли виникають якісь певні справи, я самостійно здійснюю пошук відповідного законодавства та прецедентів.

Наразі для нашого регіону дуже актуальним є питання вирішення суперечок, пов'язаних із соціальними виплатами та забезпечення права особи на судовий захист, захист її особистих немайнових прав. В контексті того, що частина території нашої області є тимчасово окупованою, неконтрольованою, а громадяни України там залишилися. З одного боку, як відомо, Верховна Рада прийняла постанову про те, що Україна оголосила про тимчасове невиконання взятих на себе зобов'язань за певними статтями Конвенції, зокрема, за шостою статтею. Проте досі не було зроблено жодних заяв стосовно застосування статті першої першого протоколу. У нас виникає багато справ, пов'язаних із стягненням заборгованості по заробітній платі і соціальних виплат. І в цьому виникають суперечності: бо держава прийняла на себе такі зобов'язання, а реальної можливості виконати їх немає.