Розділ «Лідери рейтингу «Precedent UA — 2015»»

Шаргородський районний суд Вінницької області

Суддя Тетяна Соколовська: «В Україні проблемним є кримінально-процесуальне законодавство»

На мою думку, в Україні проблемним є кримінально-процесуальне законодавство. Його треба вдосконалювати. Старий КПК був доволі непоганим, більш зрозумілим, простішим у застосуванні, його треба було лише вдосконалити з огляду на європейські норми та стандарти. В новому КПК багато змін, які не узгоджуються з іншими нормами права, суперечать одна одній. Це слід врахувати і привести наш КПК у відповідність до європейських норм.

Ми постійно відслідковуємо нові рішення ЄСПЛ у медіа (наприклад, в газеті «Урядовий кур'єр»), на сайті Мінюсту. Апеляційний суд також постійно інформує нас про прийняті рішення та ЄСПЛ та їхній зміст. Маємо також і спеціальні збірки із переліком та аналізом рішень ЄСПЛ.

Нові рішення Європейського суду ми обговорюємо на зборах суддів. До речі, цього року ми маємо навіть одне рішення по Вінницькій області. Якщо ОБСЄ проводить тренінги, навчання та семінари, ми намагаємося брати в них участь. Хотілося би мати більше навчальних посібників із застосування практики ЄСПЛ у цивільному судочинстві, оскільки воно специфічне, важке у застосуванні, стосується всіх сфер життєдіяльності суспільства і громадянина.

На жаль, учасники процесу рідко використовують Конвенцію та рішення ЄСПЛ при відстоюванні своєї позиції в суді.

Мені пригадується лише один випадок змістовного посилання на Конвенцію та прецедентні рішення ЄСПЛ адвокатом у цивільному процесі.

Йшлося про допустимість доказів у справі щодо визнання договору недійсним.

Апеляційний суд міста Києва

Суддя Тетяна Фрич: «Термін доходження рішень ЄСПЛ до українських суддів є занадто довгим»

Ми стабільно використовуємо рішення ЄСПЛ у своїх рішеннях, бо це відображено у нашому Кримінальному процесуальному кодексі. Необов'язково навіть зазначати в рішенні суду про те, що ми саме посилаємось на якесь певне рішення Європейського суду.

Візьмемо рішення ЄСПЛ у справі «Ван'ян проти Росії», «Веселов та інші проти Росії» або «Раманаускаса проти Литви» — ці норми у нашому Кримінальному процесуальному кодексі взагалі не описані. ЄСПЛ в цьому випадку вказав, що констатація провокації злочину з боку міліції має бути ретельно вивчена кримінальним судом. Адже

для того, щоб судовий розгляд був справедливим, всі докази, отримані в результаті підбурювання з боку поліції, мають бути виключені.

ЄСПЛ мав на увазі те, що не тільки Росія та Литва, але також і Україна має масу злочинів, коли правоохоронні органи підбурюють до хабара, продажу наркотиків, зброї, імітуючи дії потенційних порушників. Я пригадую, що наразі є навіть законопроекти у Верховній Раді, які планують заборонити підбурювання до хабара з боку міліції. Як правники у сфері кримінальної юстиції, ми не можемо приймати такі докази у справі, бо ми маємо виконувати рішення ЄСПЛ.

90 % рішень ЄСПЛ виноситься з приводу невиконання судових рішень — це найбільша категорія скарг. Друга велика категорія — з приводу катувань, допущенних під час досудового провадження. В нашій практиці було ще декілька проваджень з приводу незаконного взяття під варту. Це справи Юрія Луценка і Юлії Тимошенко.

Насправді Конвенція з основоположних прав людини не є такою об'ємною, там не багато статей, і як правило всі порушення є системними. Вони визначаються не лише з приводу подій в Україні, але й в інших європейських державах.

Років 6–8 тому Міністерство юстиції проводило ознайомчі конференції з приводу застосування рішень ЄСПЛ, але вони припинилися. Дуже хотілося би відновити ці конференції, бо ці рішення доходять до нас через доволі тривалий час, після того як буде зроблений офіційний переклад та публікація в державних виданнях. Наприклад, офіційний збірник 2015 року посилається на рішення 2008 року. Термін доходження рішень до українських суддів є занадто довгим.

Суддя Ольга Юрдига: «Не всі потрібні норми є в українській Конституції»

Рішення ЄСПЛ гарантують дотримання європейських норм, гарантованих конвенцією. На жаль, не всі потрібні норми є в українській Конституції, яка має найвищу силу на території нашої Ольга Юрдига держави. А оскільки Україна визнала Конвенцію з прав людини у 1997 році, безумовно, рішення ЄСПЛ мають бути використані у практиці національного правосуддя.

Кожне законодавство є недосконалим. Не завжди в законі все так прописано. Візьмемо, наприклад, право на допит свідків у кримінальному провадженні. За новим Кримінальним процесуальним кодексом безпосередній допит свідків — обов'язково у судовому засіданні. Справи, які розслідувалися по старому Кримінально-процесуальному кодексу, що діяв до 2012 року, і які ще надходять до нас на розгляд, передбачалася можливість оголосити у суді показання свідків, які не можуть з'явитися на судове засідання з тих чи інших, поважних причин. Таким чином надавалася можливість брати ці показання до уваги. Але новий КПК цього вже не дозволяє, бо