Розділ «Лідери рейтингу «Precedent UA — 2015»»

Далеко не все наше законодавство відповідає практиці Європейського суду і тим питанням і сучасним проблемам, які зараз стоять перед українськими громадянами і порушуються ними перед українським судом. Тому те, що не встигає наше законодавство, ми наздоганяємо, застосовуючи прецеденти ЄСПЛ.

Найболючіше питання для нас на сьогоднішній день — це застосування запобіжного заходу. Одна з передумов застосування запобіжного заходу, в т. ч. й такого як тримання під вартою, передбачає наявність обґрунтованої підозри.

В національному законодавстві не визначено поняття обґрунтованої підозри.

А якраз в рішеннях Європейського суду існує розширене трактування цього терміну, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). Що будь-яка стороння особа може бути переконаною в тому, що ця особа причетна до даного кримінального провадження. Це визначення ми найчастіше застосовуємо на сьогоднішній день.

Найбільша користь від рішень ЄСПЛ в тому, що вони допомагають українським суддям більш вдало обґрунтувати свої власні рішення. Підтримати свої переконання, які ґрунтуються на українському законодавстві допомогою від європейських колег.

Певна частина наших громадян використовувала рішення ЄСПЛ як останню інстанцію, щоб повністю затвердити свої внутрішні переконання в тому, чи є вірним рішення українського суду. На жаль, наші суди, не маючи потрібного їм законодавчого інструментарію, використовують той, що є, за аналогією. Таким чином, аби зменшити кількість звертань українських громадян до ЄСПЛ потрібно, щоб наш парламент швидше приймав закони, які будуть так само досконалими, як і європейські. Що стосується суддів кримінального провадження, то нас передусім цікавлять певні процедурні питання. Наприклад, та ж сама обґрунтована підозра. Треба докладніше виписати питання затримання особи та її утримання під вартою, оскільки порушення з цього приводу мають місце в Україні, і ЄСПЛ часто виносить рішення не на користь нашої держави.

На жаль, українські судді здебільшого не володіють англійською мовою настільки, аби знайомитися із рішеннями ЄСПЛ в оригіналі. А отже нам потрібен якісний і своєчасний переклад свіжих рішень Європейського суду, бо вони оприлюднюються не завжди вчасно. Взагалі ми отримуємо переклади рішень ЄСПЛ з сайту Міністерства юстиції, від Верховного та Вищого спеціалізованого судів. Але було би не погано мати якийсь один окремий сайт, де ці рішення з'являлися би оперативно.

Апеляційний суд Полтавської області

Суддя Володимир Костенко: «Не можна просто так констатувати наявність того чи іншого рішення ЄСПЛ»

Посилання на рішення ЄСПЛ сприяють посиленню системи правосуддя в Україні, бо європейські норми є пріоритетними для нашого законодавства. І закон каже, що в разі коли певні норми не врегульовані відповідним чином або ж суперечать міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору.

Ми маємо спеціальні збірки із рішеннями ЄСПЛ. Зокрема, таке видання як «Практика Європейського суду з прав людини. Рішення і коментарі», що видає Український центр правничих студій та Українська правнича фундація. Ми підписані на нього, починаючи з 2000 року. Крім того, у нас є спеціальні науково-практичні посібники для суддів, які були видані в 2011 році за підтримки Фонду правової ініціативи, Центру суддівських студій і Національної школи суддів. Вони називаються «Застосування в Україні європейських стандартів протидії жорстокому поводженню і без карності». Є також посібник «Європейська конвенція з прав людини та кримінальний процес», виданий за сприяння Генерального директората з прав людини правових питань Ради Європи, автор — Джеремі МакБрайд. Крім того, ми відслідковуємо рішення ЄСПЛ на сайті нашого Міністерства юстиції. До суду також надходять рекомендації та інформація щодо набрання рішеннями чинності з Верховного Суду України.

Дуже корисно було би нам мати електронну збірку судових рішень ЄСПЛ. Наші нарадчі кімнати зараз обладнані комп'ютерною технікою, тому ми могли би користуватися там подібними збірками.

Для того, щоб наші громадяни менше зверталися до ЄСПЛ та вирішували всі свої проблемні питання суто в українських судах, нам потрібно більше звертати увагу на практику Європейського суду. Якщо ми будемо виконувати на місці всі його вимоги та на рівні держави забезпечимо дотримання прав і свобод громадян, то у них не буде підстав для звернення.

Нам періодично проводять навчальні тренінги щодо практики ЄСПЛ, зокрема, і за сприяння Національної школи суддів. Зручно те, що ці тренінги проводяться з урахуванням інстанційності судів. Наприклад, в минулому році ми були на семінарі в Києві, який проводили окремо для суддів місцевих, окремо — апеляційних судів, окремо — для суддів Вищого суду. Тому що інстанційність впливає на необхідність висвітлення різного кола питань. Але існує ще дуже широке коло питань, які необхідно роз'яснювати. Чим більше стикаєшся із цими проблемами, тим більше хочеться знати та почути.

У першу чергу хотілося би відвідати тренінг з приводу питання застосування запобіжних заходів, коли виноситься судове рішення, але вирок не набирає чинності.

Є протиріччя і неузгодженість щодо цього питання у Кримінальному процесуальному кодексі України. Тому хотілося би почути конкретну відповідь щодо бачення цієї ситуації з огляду на рішення ЄСПЛ.

Найбільша складність у застосуванні рішень ЄСПЛ для мене у тому, що потрібно розбиратися, яких саме конкретних ситуацій стосуються ті чи інші рішення. Не можна просто так констатувати наявність того чи іншого рішення. Його треба застосовувати у відповідності до аналогічних обставин та конкретних ситуацій, які ще не врегульовані в українському законодавстві, але вже були предметом розгляду в ЄСПЛ. Якщо читати мотивувальну частину рішення ЄСПЛ, то ніяких складнощів не виникає. Якщо ж брати лише результативну частину, де подається тільки констатація фактів про порушення статей Конвенції без детального викладу обставин, тоді, звісно, застосувати його буде тяжко.

Солом’янський районний суд міста Києва

Суддя Марія Зелінська: «Застосовуючи прецеденти ЄСПЛ, українські судді можуть себе підстрахувати»

Застосовуючи прецеденти ЄСПЛ, українські судді можуть себе підстрахувати, бо якщо таке застосування мало місце при постановленні процесуального рішення, то, навіть якщо громадянин України, не погоджуючись із рішення суду і зазначене рішення в подальшому буде Марія Зелінська оскаржено до Європейського суду, то з тексту документу буде видно, що практика ЄСПЛ застосована при постановленні обвинувального чи виправдувального вироку. Буде зрозуміло з тексту документу, що враховані всі вимоги — не лише КПК України, а й міжнародні норми із урахуванням тих рішень, які вже постановлені Європейським судом проти України.