РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА ЗМІСТ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

5. Вжиття певних заходів.

6. Стану захищеності національних інтересів країни в інформаційній сфері.

7. До суспільних відносин, пов'язаних із захистом життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства та держави від реальних та потенційних загроз в інформаційному просторі.

8. Важливої функції держави.

9. Невід'ємної частини політичної, економічної, оборонної та інших складових національної безпеки.

Строкатість поглядів на визначення поняття "інформаційна безпека" є зрозумілою, оскільки, як вірно зазначають Нижник Я.Р., Ситник Г.Я., Білоус В.Т., до цього часу бракує єдиної думки в трактуванні базових понять національної безпеки, що дає теорія, яка передбачає:

- формування базових понять (створення відповідного понятійно-категоріального апарату);

- встановлення їх структурно-функціональних зв'язків;

- вибір підходу (підходів) до формалізації процесів, що аналізуються (вивчаються), та розробка на цій основі методів дослідження, які б забезпечили поглиблене вивчення та виявлення відповідних (властивих даному об'єкту досліджень) закономірностей3*.

Данільян О.Г., Дзьобань ОЛ" Панов МЛ. стверджують, що це пов'язано як з певним суб'єктивізмом дослідника, який використовує вироблені наукою та філософією сукупність понять і категорій, інтерпретуючи їх у властивий для себе спосіб, так і з взагалі з переглядом багатьох традиційних положень, формуванням принципово нових концепцій, введенням в науковий обіг нових понять і категорій".

Отже, конструктивним шляхом щодо визначення поняття інформаційна безпека", є виокремлення його базових ознак, яке е похідним від поняття національна безпека, і має враховувати його сутнісні ознаки.

Даний підхід більш детально розписаний у монографії В.А.Ліпкана "Теоретико-методологічні засади управління у сфері національної безпеки України". Методологічні ж проблеми, які спіткають дослідників феномену національної безпеки і її проявів в різних сферах життєдіяльності, викладені у монографії В.А.Ліпкана "Теоретичні основи та елементи національної безпеки України", в якій робиться спроба щодо формування теорії національної безпеки - націобезпекознавства. За задумом автора воно має виступати теоріостворюючим гносеологічним елементом загальної будови системи знань про національну безпеку.