У ст. 17 Конституції України закріплено, що захист суверенітету та територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу'7.
У Законі України "Про основи національної безпеки України" від 19 червня 2003 р.' йдеться "про основні сфери національної безпеки", серед яких виокремлюється й інформаційна.
У концептуальному плані вважається, що національна безпека становить собою цілісний екзистенціальний феномен, відтак не може бути репрезентована сукупністю корелятивно пов'язаних складових (економічна, інформаційна, політична безпека тощо). Національну безпеку слід аналізувати крізь призму її системних властивостей, отже доцільно казати про національну безпеку в інформаційній сфері, екологічній та ін. Адже із появою інших "складових" національна безпека як така не змінить своєї сутності. Водночас, коли йтиметься про прояви національної безпеки у різних сферах життєдіяльності, то поява чи то нових суспільних відносин, чи то сфер життєдіяльності жодним чином не вплине на зміст національної безпеки, лише змінить її форму, оскільки національна безпеки знаходитиме свій прояв в нових сферах.
Органічна ж сукупність елементів, що входять до націобезпекового середовища, поєднані між собою кореляційними зв'язками, утворюють систему національної безпеки. Саме у цьому полягає основні відхилення наукових досліджень безпекової проблематики, котрі при дослідженні даного феномену не використовують евристичний потенціал націобезпекознавчого підходу.
Інтегруючи положення щодо розглядуваного питання, викладемо основні постулати авторського бачення даної проблеми.
1. Національні інтереси, загрози їм, управління цими загрозами в усіх галузях національної безпеки знаходять свій вираз, реалізуються через інформацію та інформаційну сферу.
2. Людина та її права, інформація та інформаційні системи та права на них - це основні об'єкти не лише національної безпеки в інформаційній сфері, але й основні елементи всіх об'єктів безпеки в усіх галузях.
3. Розв'язання завдань національної безпеки пов'язано з використанням інформаційного підходу як основного науково-практичного методу.
4. Проблема національної безпеки має яскраво виражений інформаційний характер19.
5. Нехтування розвитком інформаційної сфери унеможливлює забезпечення національної безпеки.
6. Інформаційна складова є притаманною будь-якій сфері життєдіяльності.
4. Підходи до визначення поняття "інформаційна безпека"
4.1. Нормативно-правова група
Закон України "Про основи національної безпеки України" від 19 червня 2003р. та інші нормативно-правові акти, спрямовані на регулювання суспільних відносин в інформаційній сфері, практично нормативно не закріплюють вищезазначених понять.
Даний тезис підтверджується нормами єдиного нормативно-правового акту, в якому здійснено спробу щодо окреслення загальних підходів до окреслення сутності даного феномену,
Законом України "Про Концепцію Національної програми інформатизації" від 4 лютого 1998 року.
Відповідно до даного документу інформаційна безпека є невід'ємною частиною політичної, економічної, оборонної та інших складових національної безпеки. Об'єктами інформаційної безпеки є інформаційні ресурси, канали інформаційного обміну та телекомунікації, механізми забезпечення функціонування телекомунікаційних систем і мереж та інші елементи інформаційної інфраструктури країни. Результатом виконання Програми мав би стати пакет нормативних документів з усіх аспектів використання засобів обчислювальної техніки для оброблення та зберігання інформації обмеженого доступу; комплекс державних стандартів із документування, супроводження, використання, сертифікаційних випробувань програмних засобів захисту інформації; банк засобів діагностики, локалізації і профілактики вірусів, нові технології захисту інформації з використанням спектральних методів, високо надійні криптографічні методи захисту інформації тощо".
У Законі України "Про основи національної безпеки України" поняття "інформаційна безпека" не знаходить свою операціоналізацію, втім зазначається на інформаційну сферу національної безпеки, при чому, не дається визначення навіть і даного поняття, а лише перераховуються загрози та напрями державної політики у вищезазначеній сфері.
Перелік загроз, визначений законодавцем в цьому законі, дає можливість стверджувати про розуміння інформаційної безпеки, не як безпеки інформації в технічному аспекті, а більш широку категорію, що дещо суперечить розумінню інформаційної безпеки у Законі України "Про Концепцію Національної програми інформатизації".
4.2. Енциклопедична група
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційна безпека України в умовах євроінтеграції» автора Ліпкан В.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА ЗМІСТ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ“ на сторінці 3. Приємного читання.