Розділ «ЧАСТИНА III. ГРАФІКИ ТА ФОРМУЛИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ»

Більша або менша корисність продукту залежить від особливого відношення, яке існує між частинами блага, й інтенсивності потреб, для задоволення яких вони застосовуються.

В нашому прикладі корисність відобразимо кількісно. Так, початкова корисність першої одиниці продукту, яка відображає інтенсивність потреби в ньому, дорівнює 10; друга - 8; третя - 6. Тоді загальна корисність, як сума корисностей окремих одиниць продукту, дорівнює 10, 18, 24. Темпи її збільшення уповільнюються. Корисність останньої одиниці продукту є гранична корисність. Залежність між сукупною корисністю і кількістю продукту, що споживається, виражається функцією корисності. Тобто функція корисності - це співвідношення між обсягом товарів та послуг, що споживаються, і рівнем корисності (задоволеності від споживання товару), якого досягає споживач.

Функція корисності:

и=f (є, o ау),

де U - корисність;

Qx- кількість товару X , що споживається за певний період;

Qy- кількість товару Y, що споживається за певний період.

На осі OX відкладемо кількість продукту X, а на осі OY - загальну корисність (TU). Коли кількість продукту дорівнює OM , досягається максимум загальної корисності.

Крива граничної корисності

Гранична корисність продукту, коли споживач має деяку його кількість

Еластичність кривої граничної корисності

Альтернативні набори товарів, які забезпечують однаковий рівень корисності.

Ординалістська версія граничної корисності замінює поняття "гранична корисність" іншим - гранична норма заміщення одного блага іншим (MRS - marginal rate of substitution). Якщо повернутися до графіка, то MRS блага y благом x показує максимальну кількість блага y, від якої споживач готовий відмовитись, щоб отримати додаткову кількість блага x.

Математично MRS записується так:

MRS =

AX

MRS завжди має знак "-", оскільки AY змінюється в бік зменшення (те ж стосується і AX, якщо благо x замінюватиметься благом y).

Зменшення MRS пояснює опуклість кривих байдужості та їх спадну форму. Річ у тому, що в точці A споживач має відносно більшу кількість блага y і значно менше блага x, тому гранична корисність блага y є меншою для нього порівняно з граничною корисністю блага x. Зі сказаного випливає, що споживач готовий відмовитися від значної кількості блага y, щоб отримати додаткову одиницю блага x. При переміщенні вниз по кривій байдужості (від точки A до B і C), кількість блага y у споживача буде зменшуватися (водночас буде зростати його гранична корисність), а кількість блага x буде зростати (відповідно буде зменшуватися його гранична корисність). Тому споживач буде готовий відмовитися від усе меншої кількості блага y на користь блага x. В результаті MRS зменшуватиметься при русі вправо по кривій байдужості, що й визначатиме її опуклість і спадну форму.

Бюджетні лінії, або що доступне покупцю

Загальна і гранична корисність