Розділ «Тема 25. Класний керівник. Його роль, місце і значення у формуванні особистості»

Всі ці завдання мали здійснюватися класним керівником у тісному взаємозв'язку з учителями, які викладали у його класі, класними і шкільними учнівськими організаціями, батьками учнів і громадськістю.

Класні керівники мали вивчати систему роботи кожного учителя свого класу, його взаємовідносини з учнями і на педагогічних зборах та радах обговорювати з учителями питання навчально-виховної роботи у класі, добиватися єдності педагогічних вимог учителів до учнів.

Треба відзначити, що багато класних керівників працювали натхненно й творчо, досягаючи помітних успіхів у справі навчання й виховання молодого підростаючого покоління. Майже кожен випускник радянської школи з вдячністю згадує своїх учителів, класних керівників, які у його пам'яті залишили незгасний добрий слід. Однак, і в інституції класного керівництва радянської шкоди мали місце ряд суттєвих упущень і недоліків.

Донині у нашому суспільстві у центрі освітнього процесу стояв учитель-предметник і все було спрямоване на забезпечення максимальної ефективності саме його діяльності Від педагога вимагалося знання об Активного світу чи якоїсь певної його частини. Ці знання він повинен був передавати дітям незалежно від їх бажань та інтересів. Не можна сказати, що особистість вихованця при цьому повністю ігнорувалася, але інтерес до нього будувався переважно на прагматичній основі і був спрямований на те, щоб дати відповідь на питання: "Як зробити так, щоб учень успішно навчався з мого предмету?". Тому основний напрямок у діяльності класного керівника зводився до забезпечення "успішності" та "дисципліни". Переважно на це була спрямована і вузівська підготовка педагогів — орієнтація на вчителів-предметників, на освоєння ефективних засобів передачі знань.

Основна форма взаємодії педагога з дитиною також була обмежена місцем та часом і називалася уроком. Переважно ця форма (за окремими винятками) мала місце і в організації діяльності класного керівника: класні виховні години, збори, диспути, виховні заходи тощо, 1 одне й друге переважно формалізоване й універсальне, де немає місця для виявлення неповторності кожної дитини. Іншими способами організації взаємодії з учнями більшість педагогів просто не володіли, бо їх цьому не навчали, а ті, хто володіли, здобули їх переважно на практиці.

Сьогодні ситуація змінюється У "Державній національній програмі "Освіта". Україна XXI століття" відзначається, що одним з важливих принципів розбудови освіти в Україні на сучасному етапі і в перспективі є "гуманізація освіти, що полягає в утвердженні людини як найвищої соціальної цінності, у найповнішому розкритті її здібностей та задоволенні різноманітних освітніх потреб, забезпеченні пріоритетності загальнолюдських цінностей, гармонії стосунків людини і навколишнього середовища, суспільства і природи" [6, 9].

У Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті відзначається, що "нове століття висуває до освіти нові вимоги. Провідні держави світу освоюють стратегію сталого людського розвитку. Людство помітно змінює орієнтацію у бік демократії піднесення авторитету особистості, культури миру, толерантності і ринкових відносин, утверджує їх як пріоритети нової світової динаміки" [4]. Тому "головна мета української системи освіти створити умови для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України, формувати покоління, здатні навчатися протягом життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства" [Там же]. Тобто мова йде про необхідність визнання і врахування "людського фактора". Утилітарна орієнтація на підготовку дитини до життя, побудована на технократичних принципах, змінюється нині всезростаючим розумінням сутності і цінності самого життя, У цьому зв'язку визначаються нові вимоги до класного керівника, його функції, завдання, напрями і зміст діяльності.

25.2. Завдання і функції класного керівника

Завдання, функції, основні напрями і зміст роботи класного керівника в сучасних умовах визначаються Положенням про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, затвердженим наказом М 434 Міністерства освіти і науки України від 06.09 2000 року.

У ньому, зокрема, відзначено, що "Класний керівник – це педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність з колективом учнів класу, навчальної групи професійно-технічного навчального закладу, окремими учнями, їх батьками, організацію і проведення позаурочної та культурно-масової роботи, сприяє взає­модії учасників навчально-виховного процесу в створенні належних умов для виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів (вихованців), їх соціального захисту". [Інформ. збірник МО України. - 2000. - № 22, листопад. - С. З - 4].

У визначенні змісту роботи класний керівник керується Конституцією України, Конвенцією ООН про права дитини, законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Про позашкільну освіту", "Про професійно-технічну освіту", іншими законодавчими і нормативно-правовими актами України, а також названим Положенням.

У Положенні відзначається, що класний керівник здійснює свою діяльність відповідно до основних завдань загальної середньої освіти, спрямованих на:

¾ виховання громадянина України;

¾ формування особистості учня (вихованця), його наукового світогляду, розвитку здібностей і обдаровань;

¾ виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, підготовку учнів до подальшої освіти і трудової діяльності;

¾ виховання в учнів (вихованців) поваги до Конституції України, державних символів України, почуття власної гідності, свідомого ставлення до обов'язків, прав і свобод людини і громадянина, відповідальності перед законом за свої дії;

¾ реалізацію права учня (вихованця) на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

¾ виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;

¾ виховання свідомого ставлення до свого та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів (вихованців).

Обов'язки класного керівника покладаються на педагогічного працівника загальноосвітнього, професійно-технічного навчального закладу, який має педагогічну освіту, здійснює педагогічну діяльність, фізичний та психічний стан здоров'я якого дозволяє виконувати ці функції.