Розділ «Тема 20. Форми організації виховного процесу»

3. Підготовка всього необхідного для майбутньої роботи (за до­помогою чого можна досягти?).

4. Встановлення норм виконання для виміру результату (розміри досягнутого?).

5. Розподіл відповідальності, адресності І часу звітності (чим стимулювати досягнення мети?).

6. Інструктаж виконавців як засіб забезпечення організаційної системи (як досягти?).

Участь в організації виховного заходу сприяє вихованню важли­вих якостей особистості: цілеспрямованість, відповідальність, уміння доводити розпочату справу до кінця, дисциплінованість. Для багатьох школярів це перевірка своїх якостей, пов'язаних з вибором професії, а також можливість розвинути організаторські здібності, уміння і нави­чки.

На цьому етапі можна дати наступні рекомендації:

1. Чітко визначити права і обов'язки кожного, хто бере участь в організації виховних справ. Влада мусить бути зосереджена в руках одного керівника.

2. Кожному учаснику справи відведіть одну функцію, яка найбі­льше відповідає його можливостям і бажанням. Не нав'язуйте дору­чень. Наголошуйте, що участь у справі добровільна.

3. Враховуйте той факт, що школярі не мають навичок організа­ції. Те, що для педагога зрозуміло і легко, для вихованця зовсім не просто. Підтримуйте впевненість вихованців в успіху, вселяйте надію на позитивний результат.

Вихователь не повинен випускати зі своїх рук управління вихо­вною справою до повного завершення. На етапі здійснення виховного заходу у педагога немало відповідальних моментів. По-перше, він стежить за здійсненням визначеної програми виховної справи, вносячи необхідні корективи, виконуючи диспетчерські функції. По-друге, педагог веде спостереження за колективом і окремими його членами, пам'ятаючи, що виховна справа розвиває у вихованців певні якості, дозволяє встановити рівень сформованості цих якостей і накреслити стратегію подальшої роботи. По-третє, педагог стежить за чітким розв'язанням організаційних питань.

Під час проведення виховних заходів педагог повинен займати правильну позицію: не сковувати дітей своєю присутністю, не заважа­ти їм вільно висловлювати свої думки і почуття. Але, разом з тим, уважно стежити за розвитком подій, запобігати тому, щоб вони набу­ли небажаного спрямування і вийшли з-під контролю.

Досить делікатне питання - коли і як коригувати неправильні ДІЇ, перенести розгляд на пізніше чи робити зауваження негайно? З позиції загальної теорії управління питання вирішується однозначно — допущена помилка повинна бути виправлена негайно, щоб не допускати її закріплення. Аналіз допущених помилок необхідно здій­снювати відразу після закінчення виховного заходу, поки свіжі в пам'яті недавні події, але в деяких випадках його варто перенести на пізніше

Непомітно для дітей фіксуйте все, що відбувається. На випадко­ві відхилення, затримки реагуйте спокійно, стримано. Пам'ятайте, що реальне життя не можна вкласти в плани, потрібно бути постійно готовим до несподіванок.

На завершальному етапі виховної справи підводять підсумки. Це може бути колективне обговорення або індивідуальний педагогіч­ний аналіз. Мета – розкрити причини успіхів і невдач.

Варто дотримуватись апробованої схеми аналізу виховної спра­ви, послідовно відповідаючи на питання:

1) чи всі позиції підготовки і проведення виховного заходу знайшли відображення в плані;

2) чи відповідав зміст програми поставленій меті;

3) чи відповідав меті, завданням і вимогам рівень організації;

4) чи всі заплановані заходи (моменти) в достатній мірі були за­безпечені відповідними ресурсами;

5) які фрагменти, частини виховного заходу були більш ефекти­вні, чому;