Розділ «TEMA 6. СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА РОБОТА З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ»

Теоретичний матеріал для вивчення

> обдаровані діти - соціально-педагогічна проблема;

> методи діагностики обдарованої дитини;

> технологія діяльності з обдарованими дітьми.

6.1. Обдаровані діти - соціально-педагогічна проблема

6.2. Методи діагностики обдарованої дитини

Діагностування обдарованої дитини пов'язується з визначенням її соціального статусу і прогнозом її поведінки, а також направлення її до навчального закладу відповідного типу. З досвіду роботи вчителів відомо, що обдаровані діти у звичайних загальноосвітніх школах проводять половину, а то й весь навчальний час. Школи не можуть задовільнити інтереси і можливості обдарованих учнів тому, що вони розраховані на дітей різних індивідуальних здібностей. У зв'язку з цим в обдарованих дітей виникає уявлення про себе як про нормальних, а про інших - як про розумово неповноцінних учнів.

У практиці сучасної школи можна визначити три підходи у виборі форм навчання обдарованих дітей:

1. Обдаровані діти навчаються в звичайній школі, але за індивідуальною програмою, яка містить елементи "збагачення" і "прискорення".

2. Створення спеціальних шкіл для обдарованих: гімназій, ліцеїв, шкіл з спеціальними нахилами тощо

3. Створення для дітей з підвищеними здібностями особливих класів у структурі масової загальноосвітньої школи, створення спеціальних програм.

За місцем навчання обдарованої дитини діагностування проводиться з метою визначення її рівня розвитку, що допоможе знайти адекватні методи навчання і виховання, створити спеціальні програми, надати підтримку і соціальний захист.

Найчастіше використовують такі методи:

1. Стандартизовані методи вимірювання інтелекту. Тести спрямовуються на визначення вербальних і невербальних здібностей дитини. Найбільш поширеними методами є шкала інтелекту Станфорда-Біне, тест Слоссона, Векслерівська шкала інтелекту та ін.

2. Стандартизовані тести досягнень для школярів використовують для виявлення виняткових здібностей з навчальних дисциплін. Тести призначені для вимірювання готовності дітей до школи (володіння основними поняттями, розуміння шкільних інструкцій, слухової пам'яті, копіювання, впізнавання букв і т.д.).До них належать тест загальної підготовки, Станфордський тест досягнень тощо.

3. Стандартизовані тести на перцептивно-руховий розвиток. Спрямований на виявлення у дітей дошкільного віку рухових здібностей, вимірюється здатність контролювати і регулювати рухи різної амплітуди, координувати роботу рук, очей, відтворювати геометричні малюнки, закінчувати малюнки, конструювати із кубиків.

4. Стандартизовані тести оцінки соціального розвитку. Оцінка соціальної компетенції і зрілості дітей дошкільного віку передбачає визначення навичок спілкування, уміння налагоджувати контакти.

5. Вимірювання творчих здібностей (тест Торренса). Дані тести призначені для визначення виконання конструювання картин, використання словесних асоціацій, застосування звичайних предметів для виконання нестандартних проблем і т.д.

6. Спостереження і контрольні записи.