Розділ «8.3. Методика соціально-педагогічної роботи з групами, підлітковими та молодіжними об'єднаннями»

Соціальному педагогові потрібно пам'ятати про необхідність індивідуального підходу до кожного учасника групи та диференційованого підходу до кожної групи. Важливо розв'язати проблеми членів групи, а не забороняти існувати групі. Однак у тих випадках, коли діяльність групи приймає протиправний характер (п'янство, насильство, порнографія, неофашизм), потрібно руйнування групи, її переорієнтація, нейтралізація лідера.

Діагностика. Метою діагностики підліткових та молодіжних груп є виявлення спрямованості групи, її склад, структуру, взаємостосунки і підпорядкування, визначення ціннісних установок та орієнтацій.

Соціальний педагог для діагностики використовує спостереження, опитування, бесіди, соціометрію, тести, аналіз продуктів діяльності, метод експертних оцінок та ін. Вибір методів діагностики залежить від часу використання, ресурсів, професійної компетентності, матеріально-технічного забезпечення установи.

У програму діагностики неформальної групи включається комплекс методик, які призначені для вивчення особистості, якісних характеристик лідера, соціального оточення, в якому живе особа.

Результатом проведення діагностики є створення паспорту підліткової та молодіжної групи.

Схема вивчення дитини

Паспорт неформальної підліткової групи

1. Кількість людей у групі (постійний і епізодичний склад).

2. З якого часу існує.

3. Вік, місце роботи, навчання її членів.

4. Принцип включення в групу (за місцем проживання, на підставі загальних цілей, приналежності до громади і т.д.).

5. Основні місця збору.

6. Середня періодичність зборів.

7. Найбільш використовувані спільні заняття (проранжувати) (випивки, гра в карти, рухливі ігри, блукання вулицями, відвідування кіно, спів під гітару, уживання наркотиків і т.д.).

8. Найбільш улюблені теми бесід і обговорень (проранжувати) (обговорення різних проблем у навчанні, на роботі, конфліктів з батьками, учителями, обговорення прочитаного, кіно- і телефільмів, обговорення спільних дій, життєвих планів, відносин з дівчинами, розповіді про взаємини дорослих чоловіків і жінок, про злодійські звичаї, обговорення способів отримання засобів для розваг, випивки, наркотиків і т.д.).

9. Жаргонні слівця, використовувані в групі.

10. Клички членів групи.

11. Лідер групи і його характеристика.

12. На чому тримається авторитет лідера (потрібне підкреслити): на страху перед фізичною силою; на повазі до інтелекту; на умінні знайти загальну мову з хлопцями; на досвідченості.