Розділ «3. Підготовка вчителя у вищому педагогічному навчальному закладі»

Переорієнтація сучасної вищої педагогічної освіти на європейські стандарти передбачає насамперед підготовку компетентного фахівця, який усвідомлює свою соціальну відповідальність, уміє визначати педагогічні цілі і успішно досягати їх, є суб'єктом особистісного і професійного зростання. Трансформації в освіті зумовили зміни її базової парадигми: необхідність переходу від навчання знань, умінь, навичок до навчання здатності навчатися і вдосконалюватися. Успішність студента в усіх формах освітнього процесу у вищому навчальному закладі залежить від уміння вчитися. Рівень професійних і особистісних досягнень нерідко визначається здатністю і вмінням учитися все життя і застосовувати на практиці вивчене. Тому слід навчитися раціонально організовувати свою навчальну діяльність, опанувати техніку особистої розумової праці та вміння працювати з книгою, сучасними джерелами інформації, тобто добре засвоїти мудрість учіння. Саме у вищому педагогічному навчальному закладі студент може набути необхідних навичок, які допоможуть йому стати хорошим фахівцем.

3.1. Модернізація вищої освіти в Україні згідно з вимогами Болонського процесу

3.2. Вищий педагогічний навчальний заклад і організація навчально-виховного процесу в ньому

Система педагогічної освіти є складовою системи вищої освіти і охоплює вищі навчальні заклади всіх форм власності, заклади післядипломної педагогічної освіти та органи управління в галузі вищої освіти.

Метою розвитку педагогічної освіти є створення такої системи педагогічної освіти, яка на основі національних надбань світового значення та усталених європейських традицій забезпечує формування педагогічних працівників, здатних здійснювати професійну діяльність на демократичних та гуманістичних засадах, реалізовувати освітню політику як пріоритетну функцію держави, спрямовану на розвиток та самореалізацію особистості, задоволення її освітніх і духовно-культурних потреб, а також потреби бути конкурентоспроможною на ринку праці.

Педагогічну освіту можна здобути в педагогічних коледжах, педагогічних інститутах, педагогічних університетах, класичних університетах та інших вищих навчальних закладах, які виконують вимоги галузевих стандартів вищої педагогічної освіти.

Структуру та зміст вищої педагогічної освіти визначають Закон України "Про вищу освіту", Положення про вищі навчальні заклади, "Концептуальні засади розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір", навчальні плани, програми, підручники, навчальні посібники.

Очолює вищий навчальний заклад ректор. Навчально-методичною, науково-дослідною й адміністративно-господарською діяльністю в ньому керують проректори. У кожному ВНЗ є рада, до складу якої належать ректор, проректори, декани факультетів, завідувачі кафедр, частина провідних професорів і доцентів, студенти.

Головним структурним підрозділом вищої школи є кафедри, що здійснюють навчально-методичну та науково-дослідну роботу з однієї чи декількох суміжних навчальних дисциплін. Завідувача кафедри обирають із числа професорів і доцентів.

Кафедри, які спеціалізуються за спорідненими дисциплінами, об'єднані у факультети. Факультет очолює декан факультету, якого обирають таємним голосуванням або призначають на контрактній основі з числа професорів та доцентів із провідних дисциплін. На декана покладене загальне керівництво навчальною, виховною і науковою діяльністю факультету. Кожний факультет здійснює підготовку студентів - майбутніх фахівців за певним профілем.

Студенти вищих навчальних закладів наділені певними правами та обов'язками. Вони мають право на:

- вибір форми навчання;

- безпечні й нешкідливі умови навчання, праці та побуту;

- трудову діяльність у позанавчальний час;

- додаткову оплачувану відпустку у зв'язку з навчанням за основним місцем роботи; скорочений робочий час та інші пільги, передбачені законодавством для осіб, які поєднують роботу з навчанням;

- користування навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою базою вищого навчального закладу;

- участь у науково-дослідних, дослідно-конструкторських роботах, конференціях, симпозіумах, виставках, конкурсах; представлення своїх робіт для публікацій;

- участь в обговоренні та вирішенні питань удосконалення навчально-виховного процесу, науково-дослідної роботи; призначення стипендій, організації дозвілля, побуту, оздоровлення;

- надання пропозицій щодо умов і розмірів плати за навчання;