Розділ «Тема 7. Методи і моделі прогнозування, пошуку потенційних можливостей розвитку підприємства та оптимізації його діяльності»

7.1. Сутність, значення та задачі прогнозування розвитку підприємства

Відповідно до Закону України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України": - "державне прогнозування економічного і соціального розвитку - є науково обґрунтоване передбачення напрямів розвитку країни, окремих галузей економіки або окремих адміністративно-територіальних одиниць, можливого стану економіки та соціальної сфери в майбутньому, а також альтернативних шляхів і строків досягнення параметрів економічного і соціального розвитку".

Прогноз економічного і соціального розвитку є засобом обґрунтування вибору тієї чи іншої стратегії та прийняття конкретних рішень органами законодавчої та виконавчої влади, органами місцевого самоврядування щодо регулювання соціально-економічних процесів. У основній діяльності підприємства розрізняють прогноз і прогнозування. Прогноз - оцінка майбутньої діяльності, а прогнозування - це вид передбачення, оскільки його суб'єкти отримують інформацію про майбутнє.

Під прогнозуванням розвитку підприємства слід розуміти емпіричне або науково обґрунтоване судження про можливі стани об'єкта прогнозування в майбутньому, альтернативні шляхи і терміни досягнення цих станів.

Прогнозування виступає як важлива зв'язуюча ланка між теорією та практикою регулювання основної діяльності підприємства. Воно виконує дві головні функції: передбачення (опису) і розпорядження, що сприяє своєчасному впровадженню прогнозу в загальний план діяльності підприємства.

Наукове прогнозування ґрунтується на вивченні об'єктивних закономірностей, яким підлягають певні процеси і події: випадкові події, чи імовірні (статистичні); детерміновані.

Фахівці виділяють п'ять основних етапів в процесі прогнозування:

1. збір даних - отримання конкретної інформації та обов'язкова перевірка її вірності;

2. редукція або ущільнення даних;

3. побудова моделі та її оцінка - добір моделі прогнозу, яка найбільш відповідає особливостям зібраних даних;

4. екстраполяція обраної моделі - фактичне отримання прогнозних значень;

5. оцінка отриманого прогнозу - порівняння розрахованих (прогнозних) величин з фактичними.

Виділяють два характерних підходи до прогнозування:

- вивчення закономірності зміни даної події;

- вивчення іншої події (чи групи інших подій, що мають відношення до даної).

Процес прогнозування має різні цілі й дозволяє визначити:

1) проходження процесу зміни об'єкта прогнозування протягом майбутнього періоду;

2) певну імовірність того, що досліджуваний процес не вийде за встановлені припустимі межі;

3) до якого класу за заданими параметрами потрібно віднести досліджуваний процес (об'єкт прогнозування).