Розділ «Тема 7. Методи і моделі прогнозування, пошуку потенційних можливостей розвитку підприємства та оптимізації його діяльності»

Цілі, час, умови прогнозу і специфіка його розробки визначають комплекс методів і прийомів прогнозування. При цьому багато методів можуть використовуватися в розробці різних прогнозів.

Прогнозуванням на підприємстві займаються працівники, які пройшли спеціальну підготовку. Для прогнозування створюються робочі групи, які в своїй роботі використовують різні методи. Кожне підприємство використовує ті методи прогнозування, що є найбільш прийнятними для його діяльності, для тієї чи іншої ситуації. Тому, використання моделей та методів прогнозування стає першочерговим завданням у прийнятті рішень відносно введення в дію будь-якого проекту.

До основних загальних методів прогнозування можна віднести такі:

- методи експертних оцінок;

- методи екстраполяції трендів;

- методи регресивного аналізу;

- інші методи економіко-математичного моделювання.

Експертні методи прогнозування були детально розглянуті у § 4.4.

Метод екстраполяції трендів базується на статистичних спостереженнях за динамікою повного фінансового показника, визначенні тенденції його розвитку і продовженні її у майбутньому періоді, тобто за допомогою цього методу закономірності минулого розвитку об'єкта переносяться в майбутнє.

Регресійний аналіз - це математичний метод прогнозування. Метою регресійного аналізу є встановлення конкретної аналітичної залежності одного або декількох результативних показників від одного або декількох факторних. Таку залежність подають за допомогою математичної моделі, що задається повним рівнянням регресії. Один раз визначені взаємозв'язки вважаються усталеними, а майбутні значення залежної змінної прогнозуються шляхом підстановки у рівняння певних значень незалежних змінних. Регресійний аналіз є відносно дорогим, але комплексним і надійним прийомом.

До методів моделювання належать прийоми структурного, сітьового і матричного моделювання та інші методи.

7.3. Поняття, принципи організації пошуку і підрахунку потенційних можливостей розвитку підприємства

7.4. Методика підрахунку і обґрунтування потенційних можливостей розвитку підприємства

Для того щоби величина виявлених можливостей потенційного розвитку підприємства була реальною, її підрахунок має бути по можливості точним і обґрунтованим. Для підрахунку величини резервів в аналізі господарської діяльності використовують наступні методи.

Метод прямого рахунку.

Застосовується для підрахунку потенційних можливостей розвитку підприємства екстенсивного характеру, коли відома величина додаткового залучення або величина безумовних втрат ресурсів.

Приклад: у звітному періоді було додатково придбано 500 одиниць товару, чистий прибуток, який одержує підприємство при реалізації одиниці товару - 200 грн. Отже, додатково буде отримано 500 х 200 = 100 тис. грн. чистого прибутку.

Метод порівняння.

Застосовується для підрахунку величини потенційних можливостей розвитку підприємства інтенсивного характеру, коли втрата ресурсів або можлива їх економія визначається в порівнянні з плановими нормами, або з мінімальними витратами на одиницю продукції.

Приклад: для одержання одиниці готової продукції фактично витрачено 22 кг. сировини при нормі - 20 кг., фактичний обсяг виробництва - 20000 шт. Звідси видно, що перевитрати ресурсів на одиницю продукції складають 2 кг. (22-20), а на весь обсяг виробництва 40 тонн (2 х 20000). У результаті чого отримано продукції на 2000 одиниць менше (40000 / 20), у порівнянні з планом. Це невикористані можливості підприємства.