Розділ «2.2. Мікроклімат виробничих приміщень»

Основи охорони праці


2.2.1. Вплив параметрів мікроклімату на організм людини


Суттєвий вплив на стан організму працівника, його працездатність чинить мікроклімат (метеорологічні умови) у виробничих приміщеннях, під яким розуміють умови внутрішнього середовища цих приміщень, що впливають на тепловий обмін працюючих з оточенням. Ці умови визначаються поєднанням температури, відносної вологості та швидкості руху повітря, температури поверхонь, що оточують людину, та інтенсивності теплового (інфрачервоного) опромінення.

Незважаючи на те, що параметри мікроклімату виробничих приміщень можуть змінюватись, іноді навіть значно, температура тіла людини залишається сталою (36,6 °С). Це досягається завдяки терморегуляції - властивості організму людини підтримувати тепловий баланс із навколишнім середовищем.

Нормальний перебіг фізіологічних процесів, а отже, і хороше самопочуття можливе лише тоді, коли тепло, що виділяється організмом людини, постійно відводиться в навколишнє середовище. Мікрокліматичні умови, які забезпечують цей процес, вважаються найкращими. У разі незадовільних мікрокліматичних умов у організмі людини для підтримання сталої температури тіла починають відбуватися різні процеси, спрямовані на регулювання теплоутворення і тепловіддачі. При температурі повітря в межах 15-25 °С теплоутворення організму майже не змінюється (зона байдужості). Зі зниженням температури повітря теплоутворення підвищується, головним чином, унаслідок м'язової активності (з'являється тремтіння) та підсилення обміну речовин. З підвищенням температури повітря посилюються процеси тепловіддачі. Кількість тепла, що утворюється в організмі людини, залежить в основному від фізичних навантажень, а рівень тепловіддачі - від мікрокліматичних умов, головним чином, температури повітря (табл. 2.2).

Таблиця 2.2. Кількість тепла та вологи, що виділяється однією людиною

Кількість тепла та вологи, що виділяється однією людиною

Віддача тепла організмом людини в навколишнє середовище здійснюється трьома основними способами (шляхами): конвекцією, випромінюванням та випаровуванням вологи з поверхні шкіри.

Чим нижча температура повітря і швидкість його руху, тим більше тепла віддається випромінюванням. При високій температурі значна частина тепла втрачається випаровуванням поту (рис. 2.1, б). Разом з потом організм втрачає воду, вітаміни, мінеральні солі, внаслідок чого він зневоднюється, порушується обмін речовин. Тому працівники "гарячих" цехів забезпечуються газованою підсоленою водою.

Вплив температури повітря на продуктивність праці (а) та тепловіддачу організму людини (б): І - випромінюванням і конвекцією; ІІ- випаровуванням

Рис. 2.1. Вплив температури повітря на продуктивність праці (а) та тепловіддачу організму людини (б): І - випромінюванням і конвекцією; ІІ- випаровуванням

Вологість повітря істотно впливає на віддачу тепла випаровуванням. Через високу вологість випаровування утруднюється і віддача тепла зменшується. Зниження вологості покращує процес тепловіддачі випаровуванням. Однак надто низька вологість спричинює висихання слизових оболонок дихальних шляхів.

Рухомість повітря визначає рівень тепловіддачі з поверхні шкіри конвекцією і випаровуванням. У жарких виробничих приміщеннях при температурі рухомого повітря до 35 °С рух повітря сприяє збільшенню віддачі тепла організмом. З підвищенням температури рухоме гаряче повітря саме буде віддавати своє тепло тілу людини, нагріваючи його.

Рухоме повітря при низькій температурі зумовлює переохолодження організму. Різкі коливання температури в приміщенні, яке продувається холодним повітрям (протяг), значно порушують терморегуляцію організму і можуть спричинити простудні захворювання.

Параметри мікроклімату певним чином взаємопов'язані. Наприклад, вищій температурі повітря відповідає більша швидкість руху повітря, а вищій відносній вологості - нижча температура повітря. Так, на людину чинять однаковий тепловий вплив наступні співвідношення температури та відносної вологості повітря (у разі відсутності руху повітря): 17,7 °С - 100 %; 18,3 °С - 90%; 20,7°С - 50%; 22,3°С - 30%.

Здатність організму пристосовуватись до метеорологічних умов значна, однак не безмежна. Верхньою межею терморегуляції людини, що перебуває в стані спокою, прийнято вважати 30-31 °С за відносної вологості 86% або 40 °С за відносної вологості 30%. При виконанні фізичної праці ця межа значно нижча. Так, при виконанні важкої роботи теплова рівновага ще зберігається завдяки терморегуляторній функції організму при ї - 25-26 °С (відносна вологість 40-60 %).

Отже, для нормального теплового самопочуття людини важливо, щоб температура, відносна вологість і швидкість руху повітря перебували у певному співвідношенні.


2.2.2. Нормалізація параметрів мікроклімату


Основними нормативними документами, що регламентують параметри мікроклімату виробничих приміщень, є ДСН 3.3.6.042-99 та ГОСТ 12.1.005-88. Ці параметри нормуються для робочої зони - визначеного простору, в якому знаходяться робочі місця постійного або непостійного (тимчасового) перебування працівників.

В основу принципів нормування параметрів мікроклімату покладено диференційну оцінку оптимальних та допустимих метеорологічних умов у робочій зоні в залежності від категорії робіт, періоду року та виду робочих місць.

Під оптимальними мікрокліматичними умовами розуміють поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину забезпечують зберігання нормального теплового стану організму без активізації механізмів терморегуляції. Вони створюють відчуття теплового комфорту та передумови для високого рівня працездатності.

Допустимі мікрокліматичні умови - це поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину можуть спричинювати зміни теплового стану організму, що швидко минають і нормалізуються та супроводжуються напруженням механізмів терморегуляції в межах фізіологічної адаптації. При цьому не виникає ушкоджень або порушень стану здоров'я, але можуть спостерігатись дискомфортні тепловідчуття, погіршення самопочуття та зниження працездатності.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи охорони праці» автора Жидецький В.Ц. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „2.2. Мікроклімат виробничих приміщень“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВІД АВТОРА

  • ПЕРЕДМОВА

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ

  • 1.1.3. Найважливіші надбання Закону України "Про охорону праці"

  • 1.1.4. Соціальний захист потерпілих на виробництві

  • 1.1.5. Фінансування охорони праці

  • 1.1.6. Основні положення законодавства про працю

  • 1.1.7. Охорона праці жінок

  • 1.1.8. Охорона праці неповнолітніх

  • 1.1.9. Нормативно-правові акти з охорони праці

  • 1.1.10. Нормативні акти з охорони праці підприємств

  • 1.1.11. Інструкції з охорони праці

  • 1.1.12. Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці

  • 1.1.13. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці

  • 1.2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві

  • 1.3. Навчання з питань охорони праці

  • 1.4. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці

  • 1.5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві

  • 1.6. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві

  • 1.7. Кольори безпеки та знаки безпеки праці

  • Розділ 2. ОСНОВИ ФІЗІОЛОГІЇ, ГІГІЄНИ ПРАЦІ ТА ВИРОБНИЧОЇ САНІТАРІЇ

  • 2.2. Мікроклімат виробничих приміщень
  • 2.3. Забруднення повітря виробничих приміщень

  • 2.4. Вентиляція виробничих приміщень

  • 2.4.4. Основні вимоги до систем вентиляції

  • 2.4.5. Кондиціонування повітря

  • 2.5. Системи опалення

  • 2.6. Освітлення виробничих приміщень

  • 2.6.7. Експлуатація освітлювальних установок

  • 2.7. Вібрація

  • 2.8. Шум, ультразвук та інфразвук

  • 2.9. Іонізуюче випромінювання

  • 2.10. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону

  • 2.11. Випромінювання оптичного діапазону

  • 2.12. Засоби індивідуального захисту

  • 2.13. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, до виробничих і допоміжних приміщень

  • Розділ 3. ОСНОВИ ВИРОБНИЧОЇ БЕЗПЕКИ

  • 3.2. Безпека під час експлуатації систем під тиском і кріогенної техніки

  • 3.3. Безпека під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт та застосування підіймально-транспортної техніки

  • 3.4. Електробезпека

  • 3.4.7. Небезпека замикання на землю в електроустановках

  • 3.4.8. Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок

  • 3.4.9. Кваліфікаційні групи з електробезпеки електротехнічного персоналу

  • 3.4.10. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом

  • 3.4.11. Захист від статичної електрики

  • 3.4.12. Захист від атмосферної електрики (блискавки)

  • Розділ 4. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

  • 4.2. Загальні відомості про пожежу

  • 4.3. Загальні відомості про процес горіння. Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів

  • 4.4. Оцінка об'єктів щодо їх вибухопожежонебезпеки

  • 4.5. Концептуальні засади забезпечення пожежної безпеки об'єкта

  • 4.6. Пожежна безпека будівель та споруд

  • 4.7. Евакуація людей з будівель та приміщень

  • 4.8. Засоби гасіння та виявлення пожеж

  • 4.9. Організація забезпечення пожежної безпеки

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи