Розділ «11»

Він повертається додому роздратований. Один із його партнерів по тенісу заявив, що, мовляв, «Тендер Віттлс»[9] — це сміття, таке ж шкідливе для котів, як і поїдання самих лише «Райс Кріспіс»[10] та маршмелоу[11] для людини. «Блискуча шерсть, — каже мені він. — Енді, чортів експерт, у самого жодного кота немає, усі його знання — від жінки, з якою він розлучається вже п’ятий рік поспіль і в якої колись був кіт бірманської породи. Я міг би зрозуміти, якби чорний кіт раптом став блищати, але ці? Вони ростуть, вони гладшають, вони мають набагато кращий, ніж раніше, вигляд, але їхня шерсть, заради Христа й усіх святих, вони просто такі, як і завжди були. “У твоїх котів шерсть блищить?” — питає в мене він. Звідки в біса мені знати?»

Того ж вечора він викладає в котячі миски три бляшанки курки та консервованого тунця. Наступного ранку, уже одягнений на роботу, він готує три види страв з п’яти розбитих яєць: третину ллє на свіже філе тунця, третину — просто в миску, а ще третину розколочує з молоком у ще одній мисці. О пів на сьому вечора він іде просто на кухню, де розгортає фунт порізаної яловичини та викладає його на велику тарілку для вечері. У нього обмаль посуду й уже закінчилися миски.

Коти оголосили голодування. Жоден із них навіть не покуштував нових делікатесів. Жоден не захотів навіть понюхати хоча б одну з різноманітних страв, що заповнили всю підлогу на кухні, або проявити до них трохи більше уваги, ніж до порожньої коробки з-під цигарок. О дев’ятій вечора він повертається на кухню. Я йду за ним. Він вказує на натюрморт із трьох котячих мисок, трьох салатниць та однієї білої тарілки з китайської порцеляни з напівстертим золотим обрамленням навколо рожевих та рожево-лілових квітів — мотлох, що належав тітці, яка подарувала йому масивну візерунчасту скатертину, що вічно накриває його стіл у їдальні, скатертину, що нагадує мені про частування Армії спасіння. «Бачиш? — питає він. — Якби їжа була для них прийнятною, дотепер вони б уже все з’їли. З усього, що вони можуть дістати, тварини їдять лише те, що потрібно їхньому організму, ось що мені сказав товстий хлопець на ринку». І, розриваючи пакетики «Тендер Віттлс»: один з ароматом печінки, один із морепродуктами, а один із куркою, — троє котів муркотять в унісон звуку пакетів, — він бурмоче собі під ніс: «Усе правильно, бандо, цирк зі здоровим харчуванням скінчився».