Розділ «ПРИМІТКИ»

До тому ввійшли твори, написані в період надзвичайно активної літературної та громадської діяльності Остапа Вишні — протягом 1925–1933 pp.

У цей час письменник стає вельми популярним серед читачів. З'являються його збірки «Лицем до села» (1926), «Божеське (1926), «До чого лицем слід повернутися» (1926), «Коли в голові «лій» (1926), «Ану, хлопці, підтягнись» (1926), «Темна нічкапетрівочка» (1926), «Українізуємось» (1926), «Щоб і хліб родився, щоб і скот плодився» (1926), «Вишневі усмішки кооперативні» (1927), «Вишневі усмішки театральні» (1927), «Моя автобіографія» (1927), «Походження світу та інші оповідання» (1928), «Головполітосвіта та інші оповідання» (1928), «Охорона народного здоров'я та інші оповідання» (1928), «Дід Матвій та інші оповідання» (1928), «Життя татарчине та інші оповідання» (1928), «Про дядька Панаса та інші оповідання» (1928), «Різдвяний сон кобили вороної та інші оповідання» (1928), «Страхіття та інші оповідання» (1928), «Чухраїнці» (1928), «Сійся, родися, жито, пшениця…» (1929), «Доброхем» (1929), «Про село» (1929), «Вишневі усмішки закордонні» (1930), «Ну й народ» (1930), «Як із Харкова зробити Берлін» (1930), «Як я не бачив Горького» (1930). Перевидаються збірки «Ану, хлопці, не піддайсь!» (1927), «Вишневі усмішки кримські» (1927), «Вишневі усмішки сільські» (1927), «Діли небесні» (1927, 1929), «Кому веселе, а кому й сумне» (1927), «Заплуталась божа справа» (1929), «Кримська ніч та інші оповідання» (1929). А також — «Вибрані твори» (1928), «Усмішки» в чотирьох томах (1928), «Усмішки» в двох томах (1929).

Деякі збірки, зокрема, «Ану, хлопці, не піддайсь!», «Вишневі усмішки сільські», «Дід Матвій та інші оповідання», «Діли небесні», «Кому веселе, а кому й сумне», «Походження світу», «Українізуємось», протягом кількох років витримують чотири, п'ять, а то й сім видань. У Г930 р. виходить повторне видання чотиритомника «Усмішок».

Остап Вишня багато їздить по республіці й країні: вій побував у шахтарів Донбасу, будівників Днілрельстану, трудівників села Барвінківського району на Харківщині, брав участь у Тижні української літератури в Москві, відвідав Ленінград і Баку. В червні — липні 1928 р. письменник лікувався в одному із санаторіїв поблизу Берліна. Тут з'явився цикл творів «Вишневі усмішки закордонні».

Остап Вишня входив до оргкомітету для підготовки Першого з'їзду радянських письменників, співробітничав як член редколегії в журналі «Червоний перець» і «Літературній газеті».

Моя автобіографія. Вперше надруковано окремим виданням: Моя автобіографія— X.: Книгоспілка, 1927. Подається за першодруком.

C. 5. Трапилася ця подія 1 листопада (ст. стилю)… — За новим стилем 13 листопада.

С. 9..вчилися ми разом із М. К. Зеровим. — Ідеться про Миколу Костянтиновича Зерова (1890–1941), українського радянського літературознавця, поета й перекладача.

Горацій (Квінт Горацій Флакк, 65 — 8 pp. до н. е.) — римський поет.

Вергілій Марон Публій (70–19 pp. до н. е.) — римський поет.

Овідій (Публій Овідій Назон, 43 р. до н. е. — 18 р. н. е.) — римський поет.

Гомер — легендарний давньогрецький поет. Час життя Гомера визначають по різному — від 12го до 7го ст. до н. е. З його ім'ям пов'язують створення епічних поем «Іліади» та «Одіссеї».

Він — на Рим, я — на Шенгерієвку. — Йдеться про вступ M. Зерова до літературної групи «неокласиків», які орієнтувалися в основному на естетичні зразки античного мистецтва. Остап Вишня вже тоді почав писати про життя українського народу, зокрема, селянства.

«..мені тринадцятий минало» — рядок з поезії Т. Г. Шевченка.

С. 10. Як ударила революція — завертівся. Будував Україну. — Тут ідеться про соціальні ілюзії Остапа Вишні в період революції, коли він щиро вірив у відродження української державності під егідою Центральної ради.

Центральна рада — контрреволюційна буржуазнонаціоналістична організація на Україні. Створена 17 березня 1917 р. в Києві українськими буржуазними й дрібнобуржуазними націоналістичними партіями. Розігнана 29 квітня 1918 р. австронімецькими окупантами.

Тоді до св. Софії…— Ідеться про Софійський собор у Києві. «Просвіта» — культурноосвітня громадська організація на Україні. Заснована в грудні 1868 р. у Львові «народовцями» з метою поширення освіти серед народу. Мала філії в містах, бібліотеки й читальні в селах, видавала українською мовою популярну літературу, шкільні підручники тощо. В тій частині України, що входила до складу Російської імперії, «Просвіти» були створені на початку 20 ст., припинили існування в першій половині 20х років. На західноукраїнських землях «Просвіти» існували до 1939 р.

Тяжко було, але «ми перемогли*.— Йдеться про обивателів, які в роки революції та громадянської війни стояли осторонь від боротьби, а після перемоги більшовиків «примкнули» до Радянської влади.

Ну, а потім під'їхала «платформа», мене й посадили. — У 1920 р. Остапа Вишню арештували після повернення його до Києва з Кам'янцяПодільського, де на той час отаборилася контрреволюційна Директорія. Наступна фраза про те, що згодом його випустили і він уже з «платформи» не злазив», свідчить про рішучу підтримку письменником Радянської влади.