Розділ «ПРИМІТКИ»

Та доки ж?! Уперше надруковано в жури. «Молодий більшовик». — 1926.— № 5 (18). — С. 16. Подається за першодруком.

«Молодий більшовик» — суспільнополітичний, літературнохудожній та науковопопулярний журнал сільської молоді. Орган ЦК ЛКСМУ; з 1928 p. — орган ЦК ЛКСМУ та Київського обкому ЛКСМУ.

С. 114. Гогенцоллерн Вільгельм. — Автор, очевидно, мас на увазі Вільгельма II, німецького імператора в 1888–1918 pp., скинутого з престолу Листопадовою революцією 1918 р.

Бережіть добро держави. Вперше надруковано в газ. «Радянське село». — 1926.— 8 квіт.

Подасться за першодруком.

«Радянське село» — республіканська газета, що видавалася в Харкові в 1920–1925 pp. Тепер — «Сільські вісті».

«Підкачала». Вперше з підзаголовком «Гумореска» надруковано в журн. «Нова громада». — 1926.— № 4.— С. 10–11.

С. 116. Охматдит — в СРСР: система державних, громадських і профілактичнолікувальних заходів, спрямованих на охорону і зміцнення здоров'я матері й дитини.

Про діточок. Уперше надруковано в газ. «Радянське село». — 1926.— 6 трав.

Подається за першодруком.

Степами таврійськими. (Подорож). Уперше надруковано в газ. «Радянське село». — 1926.— 13 трав. Подається за першодруком.

С. 122. А Гнилим морем зветься північна частина Чорного моря, затоки, що в Мелітопольщину солоною водою врізується. — Очевидна помилка: Гниле море, або Сиваш, — це мілководна затока не Чорного, а Азовського моря.

«Тяжолі времена». Вперше надруковано в газ. «Селянин». — 1926.— 13 трав.

Подається за першодруком.

C. 124. Земський начальник… — У Російській імперії в 1889–1917 pp. — службова особа з дворян. Контролював діяльність органів селянського громадського управління, був першою судовою інстанцією для селян.

Пристав… — Ідеться про станового пристава; в дореволюційній Росії — начальник поліцейської дільниці в сільській місцевості.

Урядник, стражник — нижчі поліцейські чини в дореволюційній Росії.

Три сосни. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК». — 1926.— 22 трав.

Подається за першодруком.

Приводом для написання фейлетона стала міжнародна конференція з питань роззброєння, що відкрилася в Женеві 18 травня 1926 р. З публікацій тогочасної радянської преси (зокрема й у «Вістях ВУЦВК» від 19, 20, 21 травня 1926 р.) видно, що очікувана домовленість про найболючішу проблему потонула в демагогічних розумуваннях дипломатів про те, «що слід розуміти під озброєнням, од яких військових, господарчих, географічних та інших чинників залежить озброєння, з елементів яких складається озброєння мирного часу, морське, сухопутне та повітряне»… (Так дослівно було сформульоване одне з перших питань порядку денного конференції). Про цю пустопорожню балаканину й ідеться в твори