• o магістр зі спеціальності /спеціалізація/.
Як уже зазначалося, управлінські професії зосереджені у перших чотирьох розділах Державного класифікатора. Якщо трактувати "менеджмент" як інтеграційний процес, за допомогою якого професійно підготовлені спеціалісти формують організації та управляють ними шляхом визначення цілей і розробки способів їх досягнення, спрямовуючи працю, інтелект, мотиви поведінки людей, які працюють в організації, то основна кількість професійних менеджерських видів робіт зосереджена у двох підрозділах першого розділу відповідного вітчизняного стандарту (табл. 1.4).
Таблиця 1.4
РОЗДІЛИ ТА ПІДРОЗДІЛИ, ЯКІ МІСТЯТЬ ПРОФЕСІЇ, ПОЗНАЧЕНІ ТЕРМІНОМ "МЕНЕДЖЕР" У МІЖНАРОДНОМУ КЛАСИФІКАТОРІ ІSCO-88, І ВІДПОВІДНІ ЇМ У ДЕРЖАВНОМУ КЛАСИФІКАТОРІ УКРАЇНИ ДК 003-95
| № | ISCO-88 | ДК 003 -95 |
| 12 | Corporate managers (до цієї групи включено осіб, які керують організаціями, підрозділами і мають у своєму підпорядкуванні трьох і більше менеджерів нижчого рівня [7 с. 13]) | Керівники підприємств, установ, організацій |
| 121 | Директори і вищі керівники | Керівники підприємств, установ та організацій |
| 122 | Менеджери виробничих і операційних підрозділів | Керівники виробничих та інших основних підрозділів |
| 123 | Менеджери інших підрозділів | Керівники функціональних підрозділів |
| 13 | General managers (до цієї групи включено осіб, які керують організаціями від свого імені або від імені власника, користуючись допомогою тільки одного менеджера нижчого рівня або неменеджерською допомогою) [7 с. 13] | Керівники малих підприємств без апарату управління |
| 131 | - | Керівники малих підприємств без апарату управління |
| 14 | Менеджери (управителі) підприємств, установ, організацій та їх підрозділів |
Міжнародний "Класифікатор" розмежовує підрозділи першого розділу за чисельністю і компетенцією підлеглих. Вітчизняний класифікатор цього критерія не наводить.
Фактично, розробники вітчизняного Державного класифікатора погоджуються з перекладом терміна "менеджер" як "керівник". Назви груп, підгруп, окремих видів професійних робіт цих суто менеджерських за змістом праці класифікаційних підрозділів у нашій мові при цьому достатньо різноманітні (в англійській, якою видано стандарти МОП, до речі, також): "голова", "генеральний директор", "президент", "директор", "начальник", "керуючий", "завідувач", "майстер", "командир", "комендант", "головний (інспектор, консультант, фахівець тощо)", "ректор", "декан". Всі вони здійснюють загальні функції управління і несуть відповідальність за результати діяльності організації.
Законодавство вимагає складати штатні розклади і фіксувати у трудових книжках працівників посади тільки відповідно до "Державного класифікатора професій" ДК 003-95, в якому менеджерські професії до 2002 року були відсутні, хоча на ринку праці, у штатних розкладах різноманітних підприємств України ці посади давно вже стали реальністю. Через відсутність деяких реально існуючих професій у ДК 003-95 вітчизняні підприємці стикалися з проблемами, які виникали внаслідок розбіжностей і невідповідностей між нормативними документами сфери освіти, сфери праці і реаліями економічного життя країни. Це ускладнення звітності і ведення кадрової документації, адже штатні розклади і записи у трудових книжках мають відповідати стандартам сфери праці і в той же документам про освіту. Це також ускладнення у процесі формування замовлень на підготовку спеціалістів різного рівня для виконання менеджерських функцій.
Термін "менеджер" до вітчизняного Державного класифікатора професій ДК 003-95 включений тільки у 2002 році. Це зняло одну з формальних перешкод до упорядкування чинних стандартів освіти з напряму "Менеджер", відкрито можливість правдивих записів у трудових книжках. До першого розділу введено підрозділ 14 "Менеджери", в якому налічується дев'ять класів менеджерських професій. Але побудовано поділ на класи та підкласи відповідно до "Державного класифікатора видів економічної діяльності" ДК 009-96 дещо спрощено, і з' явилися такі дискусійні підкласи професій, як "менеджери з пенсійного страхування", "з права", "з бухгалтерського обліку", "у слідчій діяльності" - тобто передбачено можливість введення професійних назв робіт навіть з видів діяльності, яка не передбачує виконання комплексу загальних управлінських функцій. Введено нарешті і 20 професійних назв робіт, серед них і "Менеджер з логістики", "Менеджер з персоналу", "Менеджер із зовнішньоекономічних зв' язків", "Менеджер з постачання", "Менеджер із збуту". Але всі ці функціональні менеджери включені все-таки до першого розділу, де зосереджені керівні посади. Залишилося невирішеним питання щодо включення до класифікатора такого поширеного професійного виду роботи, як "менеджер - загальний, дженераліст".
Доповнення, внесені у перший розділ ДК 003-95 - перший крок до впорядкування використання юридично значущої термінології, забезпечення взаємної узгодженості нормативної документації сфер праці і освіти; доповнення до другог та третього розділів сприятимуть формуванню професійно-кваліфікаційної структури трудових ресурсів відповідно до реалій вітчизняної економіки.
Міжнародний класифікатор професій спирається у визначенні сфер економічної діяльності на "Міжнародну стандартну класифікацію видів економічної діяльності" (ШЮ), видану Секретаріатом ООН (Нью-Йорк, 1988). До підрозділів, які визначаються через термін "менеджер" (підрозділи 12, 13), відносяться класи професій, які охоплюють всі категорії діяльності від А до СС. Саме таким чином і визначено професійне призначення та умови використання фахівців-менеджерів вітчизняних стандартах освіти (освітньо-кваліфікаційних характеристиках всіх рівнів). Адже управлінська діяльність універсальна і наскрізна, полігалузева.
У вітчизняному Класифікаторі професій ДК 003-95 посилань на Державний класифікатор видів економічної діяльності ДК 009-96 при описі підрозділів суто управлінських професій немає взагалі. У ньому багато професій за сучасним реальним змістом діяльності і рівнем необхідної підготовки не відповідають позиціонуванню (поділу, що визначається рівнем необхідної підготовки) за цим класифікатором. Так, професія "консультант" (код 3431) - віднесена до розділу 3."Фахівці" - у той час як за змістом діяльності ця професія потребує магістерської підготовки. За Міжнародною класифікацією той же "консультант" віднесений до розділу 2 "Професіонали".
У цілому ж аналіз Міжнародного класифікатора професій свідчить про світову визна-ність менеджменту як професійної діяльності зі своїм специфічним предметом, засобами, інструментарієм, технологією і результатом (продуктом).
Держава нормує і вербальну модель виду професійної роботи - Міністерство праці та соціальної політики України видає Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників, випуск 1 описує розділ 1 ДК 003-95 "Професії керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців, які є загальними для всіх видів економічної діяльності" " [Н1]. За змістом це систематизований за видами економічної діяльності збірник опису професій, які наведені у ДК 003-95, але, на жаль, фактично це є перекладом застарілого вже на час видання і тим більше на сьогодні загальносоюзного "Квалификационного справочника должностей руководителей, специалистов и служащих" (1989).
Довідник кваліфікаційних характеристик є "нормативним документом, обов' язковим у питаннях управління персоналом на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та видів економічної діяльності". Але зміни останніх років у ньому фактично не відображені; пропонований інструментарій і критерії аналізу застарілі, не враховують реалій ринкової економіки, кваліфікаційні характеристики не відображають зміст і вимоги еталонного виконання робіт певної професії, викривлені вимоги до рівня освіти і професійної підготовки працівника; вимоги до знань неповні і застарілі.
"Профессиограммы и профессиокарты основных профессий. Методическое пособие для работников службы занятости" - документ, виданий Державним центром зайнятості Міністерства праці і соціальної політики України у 1995 році, одночасно з "Довідником професій". Півторасторінкова професіограма менеджера є вкрай безсистемною і хаотичною. Суттєві недоліки офіційних нормативних документів Міністерства зумовлені недостатньою методологічною обґрунтованістю моделей. Такі хибні моделі не сприяють, а штучно гальмують об'єктивний процес професіоналізації менеджменту в Україні. Вербальні моделі, запропоновані цими документами, побудовані без належного аналізу сучасної управлінської діяльності.
Недосконалість системи механізмів, що забезпечують стандартизацію, регламентацію і контроль управлінської діяльності, є свідченням недостатньо високого рівня її професіоналізації, суспільного визнання та легітимності. Система верифікації професії - це низка нормативних документів різних галузей, і системою їх має зробити взаємоузгодженість і не-суперечливість.
Виокремлюють дві основні групи керівників. Перша спирається на вивчення й освоєння західних методів управління. У ній переважають "молодіжний" контингент, не обтяжений спогадами про радянське минуле. Тут цінується базова освіта, уміння формувати команду, мотивація. Друга група більше орієнтована на застосування вітчизняних методів, здебільшого запозичених з радянської господарської практики До цієї групи належить частина досвідчених директорів, керівників середньої ланки. Важлива перешкода інтитуціонального характеру - дефіцит відповідних навичок, що стало наслідком діючого порядку відбору адміністративних працівників, збереження колишнього способу мислення, ізоляції від західного професійного світу, комунікаційних проблем, а також відсутності як необхідного обладнання, так і особистих стимулів до підвищення кваліфікації чи якісної роботи. Проявами цього дефіциту є незнання сучасної управлінської теорії і практики, нестача технічних ноу-хау, а нерідко і ворожість до сучасних методів і технологій управління. Організацію управлінської діяльності в цій групі засновують на командних методах і чіткій виконавській вертикалі. Група орієнтована на практичне навчання і вважає неприйнятною більшу частину західного досвіду для українських умов.
Тисячами підприємств у нашій країні керують люди старшої генерації. Більшість їх - старі не так за віком, як за вишколом. І враховувати проблему так званих "червоних директорів" необхідно. З іншого боку, держава майже нічого не робить для того, щоб стимулювати їх до праці по-новому". Однак наведений поділ (фактично визначений віковим цензом), на нашу думку, є дещо спрощеним.
Будь-яка професійна група не виникає відразу: вона поступово рекрутується з представників інших груп. Те ж саме відбувається і з менеджерами, більшість з яких на початку своєї управлінської діяльності мігрували в сферу управління з інших сфер і зуміли пристосувати до неї найрізноманітніші фрагменти отриманої освіти й життєвого досвіду. Умовно можна виділити кілька сегментів господарських управлінців, що відрізняються за своїм соціальним походженням, освітою, галузевою приналежністю і перспективам й закріпитися в цій професійній сфері. Менеджери (насамперед, вищої ланки) відіграють значну роль в українському бізнесі. Отже, можна вибудувати наступну класифікацію груп, що складають вітчизняний бізнес - еліту (описи, що наводяться, можуть слугувати наближеною моделлю для виявлення генезису вищих менеджерів).
"Функціонери": освіта переважно технічна. У минулому - досвід роботи в державних, партійних або комсомольських органах. У школі й інституті активно займалися громадською роботою, для більшості вступ до ВЛКСМ і КПРС був лише засобом кар'єрного росту. Можна по-різному ставитися до цього досвіду, оцінювати його як далекий від самого духу бізнесу й ефективної організації, однак слід визнати, що він дав його власникові два дуже важливих ресурси: навички керування великими колективами й неформальні зв' язки, що дозволяють успішно триматися на плаву в ринкову епоху. У підприємництво "функціонери" увійшли з першою хвилею. Вони відрізняються високою суспільною активністю: беруть участь у роботі бізнес-асоціацій, є радниками державних структур. Моральні принципи "функціонерів" - жорсткий прагматизм, цинізм, агресивність, досягнення цілей будь-якими засобами.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація праці менеджера» автора Скібіцька Л.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вимоги до антикризового менеджера“ на сторінці 3. Приємного читання.
