Стадії розвитку корпоративної культури

Організація праці менеджера

Оскільки компанія, колектив, проект, продукція мають свій визначений життєвий цикл, цей термін можна застосувати і до корпоративної культури. Розглянемо стадії цього циклу.

Стадія зародження. У світовій художній культурі ця стадія визначена як "девіантний рівень". Сама назва (девіантний - той, що відхиляється) говорить за себе.

Паростки нової культури кидають виклик суспільним підвалинам і заважають стабільно налаштованим громадянам. Носієм нової культури є незначна частина суспільства, а елементи цієї культури сприймаються як артефакт громадського життя. Більшість реагує або негативно, або поблажливо. В окремих випадках можливий навіть загальний осуд і застосування санкцій. При цьому саме культура є основою формування базових передумов подальшого розвитку суспільства.

Стадія стабілізації - це "загальнокультурний рівень". Носієм культури є переважна більшість культур, які проходять своєрідний тест на живучість. Практично вона стає середовищем або частиною середовища існування і розвитку суспільства. Її вплив поширюється як на атрибути життя (архітектурний стиль, одяг, особливості дозвілля, музику), так і на її духовну складову (світогляд, цінності, переваги, мотиви). Саме на цій стадії культура виборює право існувати не в аналах історії і не в якості її епізоду, а як фундаментальна основа.

Стадія історизації, або рівень класики. Якщо культура "потрапила" на цей рівень, вона стає базисом подальшого розвитку суспільства і культури в широкому розумінні. Основні риси культури узагальнюються, стираються, міфологізуються, доповнюють архетип. Культура починає впливати на подальший розвиток не безпосередньо, а опосредковано - через легенди, міфи, перекази, атавістичні форми життєдіяльності.

Коли йдеться про корпоративну культуру, можна з легкістю прослідкувати аналогічні закономірності. Більше того, сьогодні ми вже є свідками зміни третього покоління цього феномена. Якщо корпоративна культура на перших етапах свого становлення залишалася власне корпоративною, то подальша логіка її розвитку пов'язується з виходом за межі компанії - на міжкорпоративний, а потім на соціальний макрорівень.

Корпоративна культура - найважливіший інструмент менеджменту. нині вона є самоцінністю. Вона потрібна саме тому, що потрібна, тому що без сформованої культури гальмуються бізнес-процеси і комунікації будь-якого рівня. Багато керівників взагалі не замислюються про культуру, доки не постане питання про репутацію компанії.

Етапи розвитку корпоративної культури можна представити в такий спосіб: менеджмент компанії спочатку створює і впливає на неї, а згодом відповідає і розвиває її. Далі здійснюється перехід у форми міжкорпоративної культури. Міжкорпоративна культура - інструмент посилення позицій компанії на рівні галузі і ринку. Вона цінна тому, що сприяє реалізації тенденції до переходу від конкуренції до партнерства.

В умовах здійснення проектів, де ресурсів однієї компанії явно не вистачає, менеджменту доводиться виходити на рівень міжкорпоративної культури, тобто оперативно здійснювати взаємне узгодження норм, нормативів, цінностей, форм комунікацій тощо. Якщо цього не відбувається, ефективність роботи у спільному проекті істотно знижується й може призвести до розриву вигідних партнерських зв' язків, тобто проектний менеджмент може бути ефективним тільки за наявності міжкорпоративної культури.

Одночасно з розвитком міжкорпоративної культури відбувається зародження і розвиток культури бізнесу. Дійсно, виникнення холдингів і укрупнення бізнесу, необхідність знаходити ресурси там, де перехрещуються можливості декількох компаній, підштовхують до розвитку проектного менеджменту і усвідомлення необхідності встановлення не просто договірних, конвенціальних комунікацій, а й до інтеграції цінностей, бачень, ідеологій. Культура бізнесу - інструмент перетворення управлінських технологій у технології системної організації діяльності компанії.

Культура бізнесу стає затребуваною, коли тенденції нової економіки стають закономірністю. З' являється необхідність у системному менеджменті. Технології керування з набору інструментів перетворюються в технології організації систем, управління ними та їх інтеграції як на рівні мікро- (усередині компанії), так і макросередовища (зв' язків компанії не тільки з іншими компаніями в рамках бізнесу, а й з усіма елементами соціуму). Компанії, в яких є системний менеджмент, здатний до системної організації діяльності, одержують не абстрактний, а реальний вихід на формування і керування потребами, цінностями, мотивами суспільства.

Компанії, які здатні поряд з технологіями формування корпоративної культури пропонувати або здобувати технології формування міжкорпоративної культури і культури бізнесу, мають більш успішні умови для розвитку, оскільки:

• o сприяють створенню нових можливостей для розвитку бізнесу;

• o відкривають нові можливості для взаємозбагачення бізнес-процесів і бізнес-технологій;

• o формують нове культурне середовище, чим забезпечують виникнення нових потреб суспільства в розвитку додаткових видів і напрямів бізнесу.

У табл. 11.2 представлені варіанти розвитку компаній з різним рівнем корпоративної культури в умовах системної інтеграції бізнесу.

Таблиця 11.2

МОЖЛИВОСТІ КОМПАНІЙ З РІЗНИМ РІВНЕМ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ

ВаріантХарактеристика компаніїРезультат
Компанія залишається на рівні корпоративної культуриВся діяльність спрямована на одержання прибутку і посилення завойованих компанією позицій, у тому числі за рахунок патріотизму команди і посилення командного духу. Вся атрибутика корпоративної культури в повному розквітіПоступово ця компанія стає нецікавою партнерам, споживачам, вона не здатна враховувати мінливі умови макросередови-ща. "Живиться" чужою аналітикою і чужою чутливістю. Компанія стає неефективною
Компанія знаходиться на рівні міжкорпоративної культуриІстотно краща ситуація, оскільки є відкритість і готовність до змін, збагачуються ресурси компанії, посилюється резонанс у макросередовищі. Корпоративна культура не насаджується, а є базисом для поважання іншої корпоративної культури з її цінностями, нормами, атрибутамиКомпанія одержує додаткові можливості ведення бізнесу, активно й оперативно включаючись у різні проекти. Збільшення прибутку досягається за рахунок розширення інформаційних ресурсів, розвитку персоналу, встановлення нових комунікацій тощо. Компанія стабільно функціонує
Компанія знаходиться на рівні культури бізнесуКомпанія відкрита до соціального партнерства і включає в системну організацію своєї діяльності умови й елементи макросередо-вища (соціуму). Відбувається швидка інкорпорація суспільних цінностей у корпоративні елементи. І навпаки, необхідні цінності і потреби ефективно і технологічно формуються в соціумі на будь-якому рівні, оскільки виявляються екологічними і життєздатнимиРозвинуті потреби і цінності створюють необхідні передумови для виникнення нового бізнесу, нових напрямів діяльності тощо.

Основу корпоративної (організаційної) культури складають ідеї, погляди, цінності, які члени компанії. Вони можуть бути абсолютно різними, у тому числі й залежно від того, що лежить в їх основі - інтереси компанії в цілому чи інтереси її окремих членів. Це ядро визначає все інше. З цінностей випливає стиль поведінки, спілкування. Зовнішні атрибути без них не мають ніякої самостійної цінності.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація праці менеджера» автора Скібіцька Л.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стадії розвитку корпоративної культури“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • СУТНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІНСЬКОЇ ПРАЦІ

  • Сутність, зміст, предмет, об'єкт та особливості управлінської праці

  • Специфічні особливості управлінської праці

  • Види та класифікація управлінської діяльності

  • Ролі менеджера

  • Вимоги до менеджерів

  • Мотиви до зайняття менеджерських посад

  • Розумові здібності

  • Ділові якості

  • Особистісні риси

  • Вимоги до здоров'я та способу життя

  • Вимоги до антикризового менеджера

  • СУТНІСТЬ, ЗМІСТ ТА НАПРЯМКИ НАУКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ

  • Зміст і напрямки наукової організації праці

  • Складові основи наукової організації праці

  • Режим праці та відпочинку

  • Розподіл і кооперація праці

  • Професійна орієнтація та професійний добір (відбір) працівників

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ВЗАЄМОДІЇ ТА ПОВНОВАЖЕНЬ. РОЗПОДІЛ ТА КООПЕРАЦІЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ПРАЦІ

  • Делегування як суб'єктивний фактор

  • Влада й повноваження

  • Основні види та принципи професійно-кваліфікаційного розподілу й кооперації управлінської праці

  • Нормативні акти, які регламентують організацію взаємодії і повноважень

  • Форма й зміст

  • Техніка і форми передачі розпоряджень

  • Організація командної роботи

  • Етичні проблеми лідерів творчих команд

  • Інтрапренерські (командні) структури

  • Подолання опору змінам

  • Найбільш принципові з існуючих розбіжностей

  • Заходи щодо формування політичної динаміки змін

  • ПЛАНУВАННЯ ОСОБИСТОЇ РОБОТИ МЕНЕДЖЕРА

  • Методи планування роботи менеджера

  • Вибір пріоритетних справ, принципи пріоритетності

  • Перспективні, річні, місячні та поточні (оперативні) плани

  • Раціональні методи та засоби планування і виконання управлінської роботи. Практичні поради менеджеру

  • НОРМУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ПРАЦІ. ОБЛІК ТА АНАЛІЗ РОБОЧОГО ЧАСУ

  • Особливості часу як ресурсу

  • Облік та аналіз робочого часу. Фотографія та самофотографія робочого дня

  • Раціональне використання часу менеджером

  • Як визначати і виправляти свої трудові навички

  • ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ МЕНЕДЖЕРА

  • Класифікація робочих місць

  • Організаційне оснащення робочих місць

  • Створення автоматизованих робочих місць (АРМ) менеджерів.

  • Забезпечення комфортних та безпечних умов праці

  • Раціоналізація режиму праці

  • Режим роботи й програми якості життя на виробництві

  • Документальне забезпечення праці менеджера

  • Документування та документальне забезпечення діяльності підприємства

  • Система документації та її класифікація

  • Документування управлінської діяльності в організації

  • Організація документообігу на підприємстві

  • Складання номенклатури та формування справ

  • Приймання, розгляд і реєстрація документів

  • Робота з вихідними документами

  • Організація контролю за виконанням документів

  • Робота з листами, пропозиціями, заявами та скаргами громадян

  • Організація проведення нарад, зборів, ділових переговорів

  • Класифікація ділових нарад та методика їх раціонального проведення

  • Підготовка і проведення ділових бесід та переговорів

  • Стратегія і тактика ведення переговорів

  • Ви можете стати об'єктом маніпуляцій

  • Управління потоком відвідувачів, техніка їх прийому

  • Основи взаємодії керівника й секретаря-референта

  • Перешкоди у спілкуванні. Рівні ділового спілкування

  • основних правил спілкування зі ЗМІ

  • Правила конструктивної критики під час мовного спілкування

  • правил-конструктивної критики

  • Етика службового спілкування

  • Інформаційне забезпечення праці менеджера

  • Класифікація інформації

  • Використання інформації в основних функціях менеджменту

  • Постановка і реструктуризація управлінського обліку в організації

  • Раціоналізація, інтегрування й подальша автоматизація інформаційних потоків

  • Управлінські інформаційні системи

  • Побудова інформаційних систем

  • Інформаційна безпека об'єкта управління

  • Культура управління. культура менеджера

  • Роль культури менеджменту та її основні функції

  • Складові культури управління

  • Загальні положення та основні поняття корпоративної культури

  • Основні принципи й типи корпоративної культури

  • Фірмові стандарти як частина корпоративної культури

  • Типи спільної діяльності

  • Типи управління

  • Стадії розвитку корпоративної культури
  • Управлінська етика та її складові

  • Етичні цінності й місія організації

  • Ділова етика як вид професійної етики

  • Моральний клімат в організації

  • Імідж підприємства, імідж менеджера

  • Природа іміджу

  • Корпоративний імідж

  • Імідж менеджера

  • Основні поняття про етикет у роботі менеджера

  • Правила розмови

  • СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ