Спеціалізація і розподіл праці значно підвищують продуктивність. Якщо не будуть враховані, визначені і скоординовані відносини між окремими працівниками й організаційними підрозділами - ефективність організації буде втрачена.
Розподіл управлінської праці - це об'єктивний процес виокремлення певних її видів у самостійні сфери діяльності різних груп управлінського персоналу.
Кооперація управлінської праці - це об'єднання, взаємодія групи працівників у процесі спільного виконання взаємопов'язаних трудових процесів.
Таблиця 3.1
| Вид розподілу | Зміст розподілу |
| Функціональний | Виділення функцій, об'єктивно необхідних для ефективного управління виробництвом, виконання яких закріплюється за певними працівниками або підрозділами АУ |
| Ієрархічний | Розподіл комплексу робіт з реалізації функцій між рівнями ієрархії управління |
| Технологічний | Диференціація процесу управління на операції по збиранню, передаванню, зберіганню й опрацюванню інформації, які виконуються певними категоріями працівників |
| Професійний | Диференціація управлінських працівників відповідно до їх професійної підготовки |
| Кваліфікаційний | Закріплення робіт за управлінськими працівниками відповідно до їх кваліфікації, стажу роботи та особистіших здібностей |
| Посадовий | Розподіл управлінських працівників в системі управління відповідно до їх компетенції |
ВИДИ РОЗПОДІЛУ УПРАВЛІНСЬКОЇ ПРАЦІ
Таблиця 3.2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ В УПРАВЛІННІ
| Категорії працівників менеджменту | Види виконуваних робіт |
| Лінійні менеджери | Керівництво організацією в цілому або відокремленим виробничим підрозділом |
| Функціональні менеджери | Керівництво структурним підрозділом в апараті менеджменту; розробка варіантів рішень на основі інформації про здійснення робіт згідно з певною функцією |
| Фахівці | Обробка інформації, яка надходить як від об'єкта управління, так і з інших джерел, та створення комплексу документації, необхідної для здійснення функції |
| Інші працівники менеджменту | Оформлення документації, її пересилання, зберігання, облік, сортування та ін. |
Рис. 3.12. Розподіл функцій керівником за категоріями працівників
Розподіл цих функцій враховує витрати часу різних категорій працівників апарату управління (табл. 3.3).
Таблиця 3.3
СТРУКТУРА ВИТРАТ РОБОЧОГО ЧАСУ КЕРІВНИКІВ, ФАХІВЦІВ ТА ТЕХНІЧНИХ ВИКОНАВЦІВ (% ВІД ЗАГАЛЬНИХ ВИТРАТ)
| Види операцій, процедур | Керівники підприємства | Фахівці | Технічні виконавці |
| Інформаційні | 30 | 60 | 80 |
| Підготовка і прийняття рішень | 30 | 25 | 20 |
| Організаторська робота | 40 | 15 | - |
| Загальні витрати часу | 100 | 100 | 100 |
Організація розподілу повноважень
Щоб організація могла досягти своїх цілей і розвиватися, керівництво не може розподіляти повноваження автоматично. Воно має виконувати цей процес ефективно, чітко розділяючи функціональні і лінійні повноваження. Традиційно до лінійної діяльності відносяться виробнича, збутова, фінансова. Штабна діяльність звичайно представлена консультаційними й обслуговуючими функціями.
Організація взаємин між лінійними й штабними повноваженнями Лінійна діяльність - це діяльність, яка безпосередньо пов'язана зі створенням, фінансуванням і збутом товарів або послуг, що провадяться організацією. Апарат при цьому допомагає виконувати основні функції, так само як кваліфікована медична сестра допомагає хірургу під час операції.
Яку діяльність слід віднести до апаратно-штабної? Це залежить від місії, цілей і стратегії організації. Наприклад, як правило, вважається, що юридична служба в організації відноситься до апаратної (штабної), але в юридичній фірмі юристи складають хребет організації, і ця служба буде діяти лінійно. Ще приклад, фінанси у будь-якій організації представляють ключову функцію і відносяться до лінійної діяльності. Але ведення фінансових документів, бухгалтерський облік можна розглядати як апаратну діяльність. Тому лінійні й апаратні повноваження часто можуть зосереджуватися в одній особі або робочому органі. Так, лінійні керівники часто володіють апаратними повноваженнями, а штабісти - лінійними відносно свого апарату.
Лінійні повноваження й координація
Делегування лінійних повноважень і, як наслідок виникнення ланцюга команд відіграють ключову роль у процесі координації діяльності організацій. Так, якщо підлеглий зтикається з проблемами по роботі, він точно знає, до кого слід звернутися по допомогу. Делегування дає можливість працівникам здійснювати погоджувальні операції, тому що кожний з них має конкретні повноваження, які дозволяють вчасно координувати управлінський процес. Чим менший ланцюг команд, тим більш тісні межі і рамки узгодження функцій керування. Зв'язок між координацією і лінійними повноваженнями реалізується через два поняття: єдиноначальність і норму керованості.
Єдиноначальність. Найкращий спосіб забезпечити чіткість розпоряджень полягає в тому, щоб підлеглий відповідав тільки перед одним начальником і одержував накази також тільки від одного начальника - це називається принципом єдиноначальності. Це найстаріший принцип управління організації, який передбачає існування чіткого ланцюга команд. Наприклад, особа, у якої виникла якась проблема, не може звернутися, минувши свого безпосереднього начальника, до керівника вищого рангу, як і керівник вищого рангу не може дати розпорядження співробітнику нижчого рівня, в обхід керівників проміжних рівнів. Єдиноначальність забезпечує при делегуванні повноважень чіткий розподіл обов'язків і призначення відповідальних осіб при виконанні цільових програм.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація праці менеджера» автора Скібіцька Л.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні види та принципи професійно-кваліфікаційного розподілу й кооперації управлінської праці“ на сторінці 1. Приємного читання.
