• o 4-й квадрант охоплює групу корпорацій з низьким обсягом попиту та незначною ринковою часткою. Корпорації цієї групи умовно називаються "собаками", "псами-вигнанця-ми", бо їх прагнуть позбутися. Стратегічні рекомендації в цьому випадку зводяться до таких варіантів:
– а) перехід у супутню галузь господарювання і спроба досягти там успіху;
– б) модернізація, переоснащення, зміна асортименту продукції;
– в) відмова від конкуренції та розпродаж з аукціону або злиття з корпорацією, в якої справи ідуть краще.
Більш детальний варіант матриці БКГ був запропонований компанією "General Electric" у співпраці з консультаційною компанією "McKinsey". Згідно цієї матриці, яка розроблена для визначення рівня привабливості галузі, конкурентоспроможність корпорацій визначається виходячи із розмірів, темпів росту, ринкової долі, яку займає корпорація, смаків споживачів, прибутковості корпорацій, ефективності розподілу ресурсів та виготовленої продукції, технологічного потенціалу, гнучкості та виду організаційної структури.
Для проведення аналізу стратегічних позицій корпорації на довгостроковий період можуть з успіхом використовуватися матриці балансу життєвих циклів. Постійна зміна конкурентного середовища обумовлює необхідність оптимізації загальної стратегічної ефективності на основі синергетичної взаємодії стратегічних зон господарювання. Матриця балансування життєвих циклів дає можливість одночасно оцінювати і співставляти основні показники діяльності корпорації: рентабельність в коротко- та довгостроковому аспектах, гнучкість та синергізм.
Успішна діяльність корпорації тісно пов'язана з плануванням оновлення асортименту продукції, що вимагає вивчення життєвого циклу кожного товару і розробки графіку їх заміни новими товарами.
Життєвий цикл товару являє собою час, протягом якого новий товар проектується, впроваджується у виробництво, завойовує частку ринку, насичує його і, зрештою, повністю витісняється більш сучасним товаром, який повніше задовольняє запити покупців.
Найбільш важливими показниками, які характеризують життєвий цикл товару, є зміна обсягу продажу і прибутку, одержаного від його реалізації. Такі коливання обумовлені стадіями, які об'єктивно можна виділити в період існування товару.
Життєвий цикл перебування товару на ринку охоплює сім стадій: дослідження і розробка товару, впровадження, розширення ринку збуту, використання переваг, зрілість, насиченість, витіснення з ринку.
Таблиця 9.1
Характеристика стадій життєвого циклу товару
| Диференціація | Значна | Зменшується | Низька | Низька |
| Обсяг продажу | Низький | Швидке зростання | Повільне зростання | Зниження |
| Прибуток | Збитки | Невеликий | Високий | Низький або збитки |
| Виторг | Незначний | Невеликий | Високий | Низький |
| Клієнти | Новатори | Специфічні сегменти ринку | Масовий ринок | Аутсайдери |
| Конкуренція | Незначна | Зростає | Багато конкурентів, послідовників | Знижується |
| Ціни | Диференціація | Диференціація і коливання | Стабільні | Захисна цінова політика |
| Кількість марок товару | Одна або декілька | Швидке збільшення | Декілька нових на кожній стадії | Швидке зменшення |
| Стратегія | Розширення ринку | Відповідні агресивні дії | Збереження частки ринку | Збільшення віддачі |
| Витрати на маркетинг | Високі | Проникнення на нові ринки | Знижується | Низькі |
| Акцент в маркетингу | Знайомство з товаром | Високі | Вірність "своїй марці" | Вибіркові |
| Збутова мережа | Невелика | Перевага однієї з марок | Інтенсивна | Вибіркова |
| Ціни | Високі | Гнучкі | Найнижчі | Зростають |
| Продукція | Основний тип | Звужується | Диференціація | Раціоналізація |
| Зусилля по просуванню товару на ринку | Високі питомі витрати | Використання унікальних властивостей | Стабільні, підтримуюча реклама | Швидке зниження |
| Цільова група покупців | Першопрохідці | Зростання питомих витрат | Аутсайдери | Специфічні групи |
| Стратегія в розробці продукції | Першовідкривач ринку | Перші послідовники, наслідування лідера | Раціоналізація сфер застосування | Товарна група витісняється |
У практиці стратегічного менеджменту останніми роками набувають поширення нові методи і прийоми управління: ранжування стратегічних завдань; управління слабкими сигналами; управління за умов стратегічних несподіванок тощо. Використання методу ранжування стратегічних завдань зумовлене наявністю великої кількості нерівнозначних за значенням і терміновістю рішень, які необхідно приймати. З урахуванням цього проводяться спостереження, аналіз і оцінка ситуації, виявляються нові можливості та небезпеки для успішної конкуренції. На основі цих матеріалів усі завдання, які мають бути розв'язані, поділяються на чотири категорії:
• 1. Найбільш термінові і важливі, які вимагають негайного розгляду і вирішення.
• 2. Важливі середньої терміновості, які можуть бути вирішені за встановленою процедурою без перегляду строків.
• 3. Важливі не термінові, які вимагають постійного контролю.
• 4. Завдання, які виникли на підставі недостовірної інформації, викликають невиправдану тривогу і не заслуговують на увагу.
Управління за допомогою ранжування стратегічних завдань дає можливість правильно розмістити їх за ступенями управління, приділити достатньо часу і уваги найважливішим і невідкладним. Вище керівництво зобов'язане постійно переглядати і поновлювати список завдань, вносити в нього корективи і доповнення з урахуванням нових пріоритетів.
Стратегічний менеджмент передбачає також використання методу управління за слабкими сигналами. Справа в тому, що проблеми, які виникають у процесі підприємницької діяльності, по-різному забезпечені інформацією. Значна частина цих проблем виявляється лише за слабкими сигналами - ранніми ознаками можливих подій. Це початкова, не повна і не точна інформація. З часом слабкі сигнали посилюються і події стають настільки очевидними, що менеджери можуть дати оцінку їх значущості і прийняти відповідні рішення. Однак за високих темпів змінюваності ситуацій та їх нестабільності можна багато втратити в очікуванні сильного сигналу: коли з'явиться можливість отримати повну інформацію, корпорація може позбутися конкурентної переваги, втратити свій шанс. Тому цілком виправданою є підготовка рішення за неповної інформації, за слабкими сигналами із зовнішнього середовища. Управлінське рішення може мати попередній характер, а з надходженням додаткової інформації воно зможе вжити адекватних заходів, щоб усунути небезпеку або використати можливості, які з'явилися.
В корпораціях може розроблятися певний алгоритм дій менеджерів за слабкими сигналами. У нашому прикладі під алгоритмом розуміється набір правил, які дають можливість вирішувати будь-яке конкретне завдання з окремого класу однотипних. Алгоритм може мати форму матриці, в якій по вертикалі ранжуються сигнали із зовнішнього середовища від найслабкіших (небезпека або можливість лише усвідомлюються) до більш сильних (передбачаються результати намічених контрзаходів). По горизонталі зліва направо перелічуються заходи щодо наростання їх дієвості від спостереження за зовнішньою обстановкою до конкретних планів, практичних заходів та їх здійснення.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародний менеджмент» автора Юхименко П.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Моделі стратегічного управління в корпораціях“ на сторінці 4. Приємного читання.
