Тема 8. Управління людськими ресурсами в міжнародному бізнесі

Міжнародний менеджмент

• 3. Законодавчі відмінності. У країнах, в яких міжнародні корпорації проводять свою діяльність, діють різні нормативноправові акти, що стосуються використання робочої сили. Таким чином, менеджери міжнародних корпорацій повинні бути достатньо ознайомлені з національним трудовим законодавством кожної країни і враховувати його вимоги у своїй практичній діяльності.

• 4. Відмінності у стилі й практиці управління. В різних країнах існує різна практика і стилі управління, що пояснюється історичними та національними особливостями. Наприклад, командно-демократичний стиль управління, до якого тяжіють менеджери північноамериканських та західноєвропейських фірм, може не сприйматися в деяких азіатських країнах. Або японські підходи до управління персоналом, які ґрунтуються на культурі буддизму, можуть не спрацювати у країнах Східної і Центральної Європи, якщо менеджери головної фірми захочуть застосувати їх у своїх закордонних відділеннях. З іншого боку, знайомство з національними особливостями управління персоналом допоможе менеджерам міжнародних корпорацій побудувати ефективну систему управління.

• 5. Відмінності у структурі ринку праці та факторах трудових витрат. В різних країнах існують свої особливості щодо статево-вікової, професійної, кваліфікаційної структури робочої сили і витрат на неї. Це може стати джерелом як додаткових проблем, так і вигід для міжнародної корпорації.

• 6. Національна орієнтація. Як свідчить практичний досвід функціонування міжнародних корпорацій, в багатьох випадках персонал закордонних відділень може орієнтуватися не на досягнення глобальних цілей корпорації, а на забезпечення вузьконаціональних інтересів. Це може породити розбіжності в цілях головної компанії.

• 7. Особливості контролю. Закордонні відділення міжнародної корпорації повинні мати достатньо високий рівень автономії через їх територіальну та інформаційну віддаленість від штаб-квартири. Це ускладнює здійснення контролю за діяльністю працівників закордонних відділень звичайними методами. В цьому випадку мають діяти жорсткіші політичні, процедурні установки та правила, в рамках яких повинен діяти персонал.

В системі управління людськими ресурсами в міжнародних організаціях помітну роль відіграє корпоративна культура. Саме для міжнародних корпорацій характерними є відмінності між культурою штаб-квартири і культурою закордонних філій. По відношенню до управління персоналом за теорією Г. Хофштеде особливості національної культури впливають наступним чином:

• 1. Довжина ієрархічного ланцюга - характеристика, яка визначає ступінь заохочення керівників до використання ними своєї влади. Управлінська культура одних країн (Аргентина, Іспанія, Бразилія) заохочує демонстрацію влади, і вона сприймається підлеглими як належне. Керівник, який не демонструє владу, може сприйматися як слабкий і безвольний. В інших країнах (Канада, Австралія) це вважається етично не прийнятним. Відносини між працівниками тут формуються на основі підкресленої соціальної рівності та партнерства, а влада використовується керівником у виняткових випадках.

• 2. Індивідуалізм-колективізм - характеристика, яка вказує на тяжіння працівників до індивідуальних чи колективних дій. Так, культура США, Британії передбачає досягнення і захист індивідуальних цілей та інтересів. Культура ж Японії, Сінгапуру, Філіппін орієнтує на досягнення і відстоювання колективних цілей.

• 3. Маскулінізм-фемінізм - характеристика, яка визначає рівень домінування так званої "чоловічої" культури, орієнтованої на досягнення матеріального чи кар'єрного успіху, або "жіночої" культури, яка орієнтується більше на гуманістичні і соціальні цінності. Наприклад в "чоловічих" культурах Італії, Іспанії головна увага зосереджена на матеріальному становищі, амбіціях, кар'єрі. В "жіночих" культурах скандинавських країн особливе значення надається якості життя, навколишньому середовищу і т.ін.

Ці особливості ділової і соціальної культури різних країн формують певні відмінності в якості робочої сили з точки зору її підготовки, здатності сприймати пропоновані зміни, інноваційні рішення. Культурні відмінності можуть також формувати різні мотиваційні установки працівників і визначати характер їхньої поведінки. Завдання міжнародних менеджерів у цьому зв'язку полягає в тому, щоб зрозуміти ці відмінності і враховувати їх у своїй практичній діяльності.

Трудові відносини в приймаючій країні зазвичай відображають її закони, куль-туру, соціальну структуру та економічну ситуацію. Наприклад, в США в останні роки членство у профспілках неухильно знижується і до теперішнього часу складає менше 15% від загальної чисельності робочої сили. У цій країні трудові відносини цілком регулюються різними законами, які охоплюють як дії менеджменту щодо робітників, так і дії робітників у відношенні менеджменту. Крім того, між фірмами та профспілками зустрічаються формальні трудові угоди - це обов'язкові договори, що мають юридичну силу. Через всебічного регулювання більшість таких угод носить відносно формальний та механічний характер: обидві сторони покладаються на закон.

У багатьох інших країнах спостерігається зовсім інша ситуація: відсоток членства в профспілках дуже високий і продовжує рости. За межами США в профспілки входить більше половини всієї робочої сили. У Європі профспілки набагато важливіші, ніж у США. У багатьох європейських країнах профспілки співвіднесені з політичними партіями, і їх положення зміцнюється і послаблюється в залежності від того, яка партія контролює уряд. У пошуках суспільної підтримки своїх вимог європейські профспілки часто вдаються до тимчасових страйків. Наприклад, паризька профспілка працівників транспорту часто влаштовує одноденні страйки, під час яких у місті не працюють ні автобуси, ні метро, ні залізниця. Профспілка розраховує на те, громадськість , відчувши незручності, вимагатиме від офіційних осіб зробити все, щоб уникнути подібних обурень в майбутньому. Іноземні фірми, які намагаються змінити панівні в країні трудові відносини, можуть накликати на себе біду. Наприклад, мережа магазинів дитячих іграшок Toys "R" Us не бажала укладати традиційний для шведської роздрібної торгівлі колективний договір, що призвело до тримісячного страйку і відкритого осуду з боку лідерів профспілки, які назвали фірму "протиправним посягачем на традиційні шведські традиції". Зрозуміло, що це зовсім не той імідж, який Toys "R" Us хотіла створити собі в очах громадськості. Аналогічно німецькі профспілки працівників роздрібної торгівлі організують короткі, але часті страйки, намагаючись змусити Wal-Mart задовольнити їхні вимоги.

У Японії, навпаки, найбільше поширені досить теплі трудові відносини. Часто профспілки створюються і управляються самими підприємствами. Керівництво профспілок і менеджмент компаній працюють спільно в напрямку своїх спільних інтересів. Японська культура не допускає конфронтації і ворожості, і це виявляється і у трудових відносинах. Спори зазвичай дозволяються у теплій обстановці шляхом пошуку рішень, які влаштовують обидві сторони. Навіть у тих рідкісних випадках, коли потрібна участь посередника, прийняте рішення зазвичай ні в кого не викликає гірких почуттів або ворожості. З цієї причини страйки в Японії відносно рідкі.

Методи стимулювання персоналу міжнародних фірм

Рис. 8.1. Методи стимулювання персоналу міжнародних фірм

В основі матеріальних методів стимулювання лежить основна заробітна плата або оклад, який може складати від 40 до 70 % загального розподілу матеріальних винагород і близько 25 % всіх витрат фірми на співробітника, який відряджається за кордон. Надбавки, доплати, премії також можуть складати значну частину матеріальних винагород - від 25 до 60 %. Крім того, для особливо цінних співробітників або провідних керівників може передбачатися стимулювання в вигляді участі у прибутках чи опціони.

Специфічним інструментом стимулювання працівників міжнародних фірм, які виїжджають у закордонні відрядження є компенсації. Це пов'язано з додатковими витратами на переїзд, наймання житла, навчання дітей тощо. Крім того, можуть виникати і непрямі матеріальні витрати, пов'язані з різницею у цінах, оподаткуванні тощо. Зрозумілі очікування працівників з приводу того, що ці витрати також візьме на себе фірма.

До нематеріальних методів стимулювання належать різні форми публічного визнання, такі як подяки, почесні нагороди. Крім того, для працівників, які направляються на роботу в інші країни, важливо, щоб нове призначення розглядалося як підвищення по службі, а при поверненні назад фірма гарантувала працевлаштування на посаду, яка б відповідала або була вищою за ту, яку працівник обіймав за кордоном.

При змішаних методах стимулювання використовуються такі винагороди, які одночасно поєднують у собі елементи матеріального і нематеріального стимулювання. Це цінні подарунки, медичне страхування, відпочинок за рахунок фірми і т.ін. Такі додаткові заохочувальні заходи мають на меті сформувати у працівників відчуття морального обов'язку перед компанією та лояльності по відношенню до неї.

В практиці закордонних фірм практикуються такі компенсаційні підходи:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародний менеджмент» автора Юхименко П.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 8. Управління людськими ресурсами в міжнародному бізнесі“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Сутність міжнародного бізнесу та його характеристика

  • Міжнародні компанії та їх роль в сучасному міжнародному бізнесі

  • Тема 2. Сутність міжнародного менеджменту та його характеристика

  • Сутність та структура міжнародного менеджменту

  • Основні принципи функціонування міжнародного менеджменту

  • Призначення міжнародного менеджменту

  • Тема 3. Середовище міжнародного менеджменту та його характеристика

  • Структура бізнес-середовища

  • Особливості аналізу бізнес-середовища міжнародних компаній

  • Тема 4. Досвід організації менеджменту в різних країнах

  • Японська модель менеджменту

  • Менеджмент на підприємствах Німеччини

  • Особливості менеджменту в Фінляндії

  • ЗАГАЛЬНООРГАНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ ТА КРОСКУЛЬТУРНА СПЕЦИФІКА ВЕДЕННЯ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ

  • Класифікація ділових культур

  • Ставлення до природи

  • Дія і статус в контексті ділової культури

  • Емоційно залучені та емоційно нейтральні культури

  • Взаємодія національних і корпоративних культур. Моделі корпоративних культур

  • Тема 6. Прийняття рішень у міжнародних корпораціях

  • Особливості прийняття рішень у міжнародних корпораціях

  • Тема 7. Керівництво і комунікації в міжнародних корпораціях

  • Моделі кар'єри керівників корпорації

  • Тема 8. Управління людськими ресурсами в міжнародному бізнесі
  • Команди у міжнародних корпораціях

  • ФУНКЦІЇ МІЖНАРОДНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

  • Процес стратегічного планування та його етапи

  • Моделі стратегічного управління в корпораціях

  • Види міжнародних стратегій та методи їх вибору в умовах невизначеності

  • Тема 10. Організація міжнародних ділових операцій

  • Форми організаційних структур управління міжнародним бізнесом

  • Сучасні інтегровані структури у міжнародному бізнесі

  • Цілі міжнародної інтеграції

  • Доступ до нових джерел ресурсів

  • Організаційний розвиток міжнародних корпорацій

  • Тема 11. Функція мотивації в міжнародному менеджменті

  • Процесуальні моделі мотивації в різних культурах

  • Методи і способи мотивації ділової кар'єри працівників МНК

  • Системи мотивації персоналу в різних країнах

  • Японська система мотивації працівників

  • Активне спілкування

  • Тема 12. Контроль і звітність у міжнародному менеджменті

  • Вимоги до звітності в міжнародних компаніях

  • Інформація для ефективної звітності

  • КЛЮЧОВІ СФЕРИ МІЖНАРОДНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

  • Експортні операції

  • Посередницькі організації, що сприяють здійсненню торговельних операцій

  • Страхування і державна підтримка експортних операцій міжнародних корпорацій

  • Тема 14. МІЖНАРОДНИЙ ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

  • Основні напрями фінансового менеджменту в ТНК

  • Тема 15. ТЕХНОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ

  • Типи технологічної політики

  • Планування та організація міжнародних НДДКР

  • Тема 16. ІНВЕСТИЦІЙНІ ОПЕРАЦІЇ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ

  • Суб'єкти та об'єкти інвестиційного процесу

  • Функції та механізм інвестиційного менеджменту компанії

  • Інвестиційний клімат і методи його дослідження

  • СОЦІАЛЬНО-ЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ МІЖНАРОДНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

  • Державне регулювання діяльності МК

  • Тема 18. ЕТИКА ТА СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ

  • Основні характеристики етичного ведення міжнародного бізнесу

  • Соціальна відповідальність міжнародного бізнесу

  • Тема 19. СТАНОВЛЕННЯ ГЛОБАЛЬНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

  • Становлення глобальних підприємств

  • Розбіжності інтересів та перебудова ТНК

  • Глобальний менеджмент і природне середовище

  • ГЛОСАРІЙ